Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Плетуха звичайна - повой заборный (фото) |
|
Плетуха звичайна (Calystegia sepium); Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини березкових. Стебло витке, гладеньке, до 3 м завдовжки. Листки чергові, прості, цілісні, трикутно-яйцевидні, з серцевидною основою й загостреним вершечком. Квітки правильні, великі, одиничні, пазушні, на квітконіжках, довших за листки; чашечка — з п'ятьма рівними лопатями; віночок зрослопелюстковий, лійковидно-дзвониковидний, білий, рідше — блідо-рожевий, 3,5—6 см завдовжки. Плід — коробочка. Цвіте з червня по серпень. Поширення. Плетуха звичайна росте по всій території України на вологих місцях, по берегах річок і озер та серед чагарників. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву (Herba Calystegiae), або окремо листя (Folia Calystegiae), коріння (Radix Calystegiae) і квітки (Flores Calystegiae) плетухи. Траву, як і листя, заготовляють під час цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать. Коріння, зібране рано навесні або восени, і квітки сушать. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. Усі частини рослини містять дубильні речовини (до 8,5%), сапоніни і флавоноїди. У квітках є флавони. Фармакологічні властивості і використання. Смолиста речовина, що міститься в рослині, має різко виражені проносні властивості. Поряд з цим рослина має діуретичні й глистогінні властивості, прискорює гоєння ран. Препарати трави або листя плетухи рекомендують при стійких запорах і водянці. Так само вживають і настойку з коріння. Настій квіток вважається ефективним засобом від простуди. Свіжовижатий сік рослини або настойку з свіжої трави використовують для компресів і примочок на рани. Притаманні рослині токсичні властивості змушують бути обережними при використанні її. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 чайна ложка сировини на півтори склянки окропу, настоюють 30 хвилин) по 1 столовій ложці 3 рази на день; настій листя (6 г, або дві чайні ложки, сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хвилин) по півсклянки 2 рази на день; настойку коріння (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10, настоюють 7 днів) по 20—30 крапель на прийом; настій квіток (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 10 хвилин) по 1 склянці 3 рази на день, підсолоджуючи медом. Зовнішньо — компреси і примочки із свіжого соку і настойки (1 частина свіжої трави на 2 частини 70%-ного спирту, настоюють 14 днів, проціджують; перед вживанням готують розчин з розрахунку 1 столова ложка настойки на півсклянки холодної кип'яченої води). |