Подорожник індійський (Plantago scabra);
подорожник піщаний; подорожник индийский

Однорічна трав'яниста шерстисто-опушена рослина родини подо­рожникових. Стебло прямостояче, розгалужене, густооблистнене, 15—30 см заввишки. Листки прос­ті, цілокраї, супротивні, сидячі, лінійні або вузьколінійні, 2—5 см завдовжки і 5 мм завширшки. Квітки дрібні, правильні, двоста­теві, зібрані в густі яйцевидні або довгасті колоски, які на верхівці рослини утворюють зонтик; віно­чок плівчастий, сухий. Плід — ко­робочка. Цвіте у червні — вересні.

Поширення. Росте на сухих пі­щаних місцях, біля доріг, іноді — в посівах на Поліссі, в лісо­степових і степових районах, у східних приморських районах Криму.

Заготівля і зберігання. Викорис­товують насіння (Semen Psyllii) і сік із свіжого листя. Зрізані в пе­ріод дозрівання плодів верхівки рослини досушують, обмолочу­ють і просівають через сито. Одер­жане насіння зберігають у за­критій посудині в сухому місці.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Насіння містить слиз, жирну олію, білкові речо­вини тощо.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Відвар насіння ви­користовують як послаблюючий та обволікаючий засіб при за­порах і хронічних колітах. При хронічних колітах вживають і свіжий сік рослини.

Лікарські форми і застосування. Відвар насіння (10 г насіння на 200 мл окропу) По 1 столовій ложці на день натще­серце.