Псоралея кістянкова (Psoralea drupacea);
псоралея костянковая

Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла числен­ні, прямі, 40—150 (200) см зав­вишки, у верхній частині роз­галужені, при основі дерев'яні­ючі, злегка ребристі, вкриті бі­луватими простими волосками і коричневими крапчастими залоз­ками. Листки чергові, черешкові, прості або в нижній частині стебла трійчасті, знизу волосисті, з обох боків з крапчастими за­лозками, клейкі, округлі або овальні, великозубчасті. Квітки двостатеві, неправильні, 4—7 мм завдовжки, зібрані в одиничні пазушні багатоквіткові колосо­видні китиці; віночок метелико­вий, білувато-ліловий. Плід — біб. Цвіте у червні — серпні. Плоди дозрівають у липні — вересні.

Поширення. Псоралея кістянкова росте в республіках Середньої Азії і в Південному Казахстані, головним чином на лесовій під­гірній рівнині, в передгір'ях і низькогір'ях, де інколи утворює майже чисті зарості. Часто трап­ляється як бур'ян на незрошуваних полях.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб використовують плоди псоралеї (Fructus Psoraleae), які заготовляють з кінця червня до вересня (роботи по за­готівлі проводять у захисних рукавицях, щоб уникнути опіків шкіри). Зібрані плоди відразу су­шать на сонці на відкритих май­данчиках. Готову сировину збе­рігають у сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Строк придатності — 3 роки. Використо­вують сировину для виготовлен­ня препарату псоралену. В нативному вигляді рослину не вико­ристовують.

Хімічний склад. Плоди псоралеї містять фурокумарини псорален і ізопсорален (ангеліцин), ефірну і жирну олії, речовини з естро­генними властивостями (друпацин, друпанін).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарат псорален являє собою природну суміш фурокумаринів — псоралену та ізопсоралену і належить до фото­сенсибілізуючих засобів. Засто­сування псоралену показане при гніздовому й тотальному обли­сінні та при вітиліго (альбінізм). Побічні явища і протипоказан­ня такі самі, як і при застосуван­ні бероксану (див. статтю Па­стернак посівний).

Лікарські форми і застосування. Псо­рален (Psoralenum) призначають усе­редину дорослим по 0,005; 0,01 або 0,02 г щодня 2—3 рази на день за 30 хвилин до їди. Добові дози: для до­рослих 0,04—0,06 г; для дітей віком від 5 до 10 років — 0,01 г, від 10 до 13 років — 0,015 г, від 13 до 16 років — 0.02 г. Поряд з прийомом усередину змащують депігментовані або позбав­лені волосся ділянки шкіри 0,1%-ним розчином препарату щодня або через день, на ніч або за 2—3 години до опромінення ртутно-кварцовою лам­пою. Режим опромінення такий самий, як І при застосуванні бероксану. Вліт­ку можлива заміна опромінення ртут­но-кварцовою лампою сонячним світ­лом. Тривалість курсу лікування 3 — 3,5 місяця; при необхідності признача­ють повторні курси (2—3 курси) з ін­тервалами між ними один — півтора місяця.