Пухівка широколиста (Eriophorum latifolium);
пушица широколистная

Багаторічна трав'яниста рослина родини осокових. Стебло пряме, тупотригранне, 15—70 см зав­вишки. Листки лінійно-ланцетні, 3—8 мм завширшки, плоскі, тро­хи кілюваті, на верхівці — три­гранні, з піхвами. Квітки двоста­теві, в багатоквіткових яйцевид­них, поникаючих після цвітіння колосках (їх 5—12), що утворю­ють на верхівці стебла зонтико­видне суцвіття; ніжки колосків округлі або тригранні, шорсткі. Колоскові луски довгасті, зеле­наво-чорні, з однією жилкою. Оцвітинні щетинки численні, на, кінці розгалужені, при плодах розростаються і утворюють пуч­ки білих волосків — пухівки. Плід — тригранний горішок. Цві­те у травні - червні.

Поширення. Пухівка широколиста зустрічається переважно в Кар­патах і на Поліссі, в Лісостепу — розсіяно. Росте на осоково-мо­хових болотах.

Сировина. Для медичних потреб використовують сушену траву, зібрану в період цвітіння росли­ни, і пухнасті колоски, які заго­товляють у серпні.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад пухівки широко­листої ще не вивчено. Відомо лише, що в рослині є значна кіль­кість кремнію.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Настій трави вжива­ють як сечогінний і послаблю­ючий засіб при тривалих запорах і затримці сечі. Чай із пухнастих колосків вважається кровоочис­ним, потогінним і відхаркуваль­ним засобом. Його п'ють при простудах і кашлі, при проно­сах, катарах кишок і запаленні м'язів, при ревматизмі, подагрі та шкірних хворобах і використо­вують для промивання ран.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій трави (1 сто­лова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти 1 годину, процідити) по 1 сто­ловій ложці 3—4 рази на день;

настій колосків (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настояти 10 хвилин, процідити) по 2 склянки на день ковтками.