Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Врощений ніготь
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкове захворювання нігтів
- Грибкові захворювання піхви
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Півники німецькі - касатик германский |
|
Півники німецькі (iris-germanica); Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових. Має товсте, коротке, повзуче кореневище. Стебло прямостояче, 60–100 см заввишки (перевищує листя), розгалужене. Листки дворядні, плоскі, мечовидні, загострені, сизо-зелені. Покривало з видовженочовниковидними перетинчастими від середини листочками. Квітки правильні, двостатеві, розміщені на кінцях гілок і стебла. Оцвітина віночковидна, з трубочкою, вдвоє довшою за зав'язь і з трьома зовнішніми та трьома внутрішніми частками відгину; зовнішні частки оцвітини оберненояйцевидні, вертикальнозвислі, темно-фіолетові, при основі жовтаві, з буро-фіолетовими жилками і жовтою поздовжньою борідкою; внутрішні – прямостоячі, світло-сині, раптово звужені в нігтик, однакової довжини з зовнішніми. Плід – довгаста тупотригранна коробочка. Цвіте у травні – червні. Поширення. В дикому стані трапляються в Закарпатській області (м. Виноградів) на кам'янистих схилах, серед чагарників. По всій території України їх розводять як декоративну рослину, часом вони дичавіють. Заготівля і зберігання. Для. виготовлення ліків використовують кореневища півників (Rhizoma Iridis), які заготовляють восени або рано навесні (перевагу віддають кореневищам з 2–3-річних рослин). Викопані кореневища добре миють у холодній воді від землі, очищають від корінців і решток листя й сушать цілими або розрізаними вздовж, розстеливши тонким (3–5 см завтовшки) шаром на папері чи тканині у затінку на відкритому повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Штучне сушіння проводять при температурі 50°, слідкуючи, щоб кореневища не підгоріли або не запарились і не потемніли при недостатній вентиляції. Сухої сировини виходить 25 % . Зберігають сировину в сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності –3 роки. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад. У кореневищах півників є ефірна олія, ізофлавоновий глікозид іридин, дубильні речовини, органічні кислоти, жирна олія, крохмаль, слиз і смолисті речовини. До складу ефірної олії входять кетон ірон, бензойна, міристинова, тридецилова й ундецилова кислоти; п-дециловий, бензойний і ноніловий альдегіди. Фармакологічні властивості і використання. Півники німецькі використовують як відхаркувальний, обволікаючий, болетамувальний і протизапальний засіб. Застосування їх показане при катарах верхніх дихальних шляхів, запаленні легень, хворобах печінки і жовчного міхура та при шлунково-кишкових колітах. Як зовнішній засіб півники застосовують для лікування невродермітів, інфікованих ран, виразок і нориць та для виведення ластовиння. Настоєм кореневищ полощуть рот при зубному болі. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо – настій кореневищ (1 чайна ложка сировини на 400 мл окропу, настояти 2 години) по півсклянки 4 рази на день до іди; столову ложку суміші квіток дивини густоквіткової (20 г), кореневищ півників німецьких (10 г), листя підбілу звичайного (40 г), плодів анісу звичайного (20 г), коріння алтеї лікарської (80 г) і солодки голої (30 г) заварюють двома склянками окропу, настоюють 20 хвилин, проціджують і приймають по півсклянки через 3 години як відхаркувальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів; дві чайні ложки суміші (порівну) кореневищ півників німецьких, плодів анісу звичайного, квіток дивини скіпетровидної, коріння алтеї лікарської й солодки голої заливають склянкою холодної води, настоюють 8 годин, проціджують і випивають за день як відхаркувальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів; дві столові ложки суміші кореневищ півників німецьких (7,5 г), листя підбілу звичайного (30 г), квіток дивини скіпетровидної (15 г), трави чебрецю плазкого (22,5 г), плодів анісу звичайного (15 г), коріння алтеї лікарської (60 г) заварюють у 500 мл окропу, варять 5–10 хвилин, охолоджують, проціджують і п'ють по чверті склянки 3–4 рази на день як відхаркувальний засіб при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Зовнішньо – полоскання, примочки і обмивання настоєм (1 чайна ложка сировини на склянку холодної води, настояти 8 годин); присипки порошком з кореневищ при невродермітах. Також рекомендуємо переглянути |