Плющ звичайний ( Hedera helix);
плющ обыкновенный

Вічнозелена рослина-ліана родини аралієвих. Стебло дерев'янисте, лазяче (прикріплюється до сторонніх предметів численними присосковидними додатковими корінцями), розгалужене, 10–20 (ЗО) м завдовжки. Листки черешкові, чергові, шкірясті, блискучі; на безплідних пагонах – серцевидні, три-п'ятилопатеві; на квітконосних гілках – цілісні, яйцевидні або ромбічно-яйцевидні. Квітки дво- або одностатеві, правильні, п'ятичленні, жовтаво-зелені, в складних зонтиках, що утворюють китицю. Плід ягодоподібний, сферичний, спочатку зелений,     потім – чорно-синій. Цвіте у вересні – жовтні.

Поширення. Плющ звичайний зустрічається в Карпатах та прилеглих районах, рідше – на Західному Поліссі та в Правобережному Лісостепу в тінистих лісах на вологих місцях. Сировина. Для виготовлення ліків використовують сушене листя плюща (Folia Hederae helicis). Заготівлю проводять під час цвітіння рослини. Сухого листя виходить 25% . Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Листя плюща містить сапонінові глікозиди (а- і [В-гедерин, гедеросапонін С, гедеросапонін-р), дубильні речовини, смоли, каротин, вітамін Е, хлорогенову, мурашину і яблучну кислоти, пектин і йод (у складі органічних сполук).

Фармакологічні властивості і використання. Плющ звичайний має протизапальні й ранозагоювальні властивості, підсилює секрецію бронхіальних залоз, підвищує діурез, розширює (малі дози) або звужує (великі дози) судини, виявляє загальнозміцнюючу й тонізуючу дію. Найдоцільніша форма застосування плюща – холодний настій. Його дають пити при хронічному бронхіті, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при подагрі й ревматизмі, після тривалих виснажливих хвороб або тяжких операцій та при надмірних місячних. Зовнішньо настій використовують для припарок при виведенні мозолів і бородавок, лікуванні ран і опіків. При білях у жінок настоєм промивають піхву і зовнішні статеві органи. Для стимулювання росту волосся ватним тампоном, попередньо насиченим настоєм плюща, змочують волосся і шкіру голови 1 раз на день (увечері) протягом 15–20 днів.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо - холодний настій (половина чайної ложки сировини на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8 годин) по чверті склянки 4 рази на день.

Зовнішньо – припарки, обмивання, зрошування настоєм із листя (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, варити 10 хвилин); припарки з розтертого листя на мозолі та бородавки. Рослина містить сильнодіючі речовини й потребує обережності при її застосуванні. При передозуванні можливе отруєння!