Полин звичайний (Artemisia vulgaris);
чорнобиль; полынь обыкновенная

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямі або коло основи висхідні, гранчасті, здебільшого волотисторозгалужені і більш чи менш опушені, 0,5–1,5 м заввишки. Листки чергові, зверху темно-зелені, голі, знизу – біло-повстисті, з трохи загнутими донизу краями, перистороздільні, з еліптично-ланцетними або ланцетними, пилчастонадрізаними лопатями; нижні листки – з черешками, серединні і верхні – сидячі, верхівкові – 3–5-роздільні або цілі. Квітки різнорідні, червонуваті, в оберненояйцевидних або еліптичних кошиках, що утворюють волотисте суцвіття; крайові квітки жіночі, з вузькотрубчастим двозубчастим віночком, серединні –двостатеві, віночок у них лійковидно-трубчастий 5-зуб-частий. Плід – сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Полин звичайний росте по всій території України, на луках, узліссях, лісових галявинах, біля доріг, у садах та серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують стеблові верхівки разом з листям і квітками (Herba Artemisiae vulgaris) і коріння (Radix Artemi-siae vulgaris) полину. Зрізані на початку цвітіння рослини верхівки стебел зв'язують у пучки й розвішують для  сушіння  у затінку на протязі або в провітрюваному приміщенні. Сухої трави виходить 23–24% . Корені викопують восени, відламують нездерев'янілі м'ясисті бокові частини, старанно очищають від землі щітками (мити не можна!) і швидко сушать (можна на сонці). Сухих коренів виходить 20% . Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Строк придатності – 3 роки. Аптеки сировину не відпускають.

Хімічний склад. Трава полину містить ефірну олію (0,1–0,6 % ), алкалоїди, каротин, аскорбінову кислоту (у листі до 175 мг % ) і вітаміни групи В, дубильні речовини, гіркі сесквітерпенові лактони (тауремізин та інші), слизисті й смолисті речовини. До складу ефірної олії трави входять цинеол, туйон, бронерол, парафін та альдегіди. У коренях є слизисті, смолисті й дубильні речовини, інулін та ефірна олія, до складу якої входять дигідроматрикарієвий ефір і кетон.

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати полину звичайного заспокійливо діють на нервову систему, пригнічують судому, виявляють легку снотворну та потогінну дію, збуджують апетит і регулюють функціональну діяльність травного каналу, нормалізують менструальний цикл, виганяють деякі види глистів. Відвар трави полину показаний при зниженому апетиті, млявому травленні, при епілепсії, неврастенії й інших нервових захворюваннях та при нервовому безсонні. В акушерстві й гінекології відвар трави полину призначають при аменореї й гіпоменструальному синдромі центрального генезу, при токсикозах вагітних та як засіб, що прискорює і знеболює пологи, а розведеним у воді відваром спринцюються при білях. Настій трави дають пити породіллям для посилення пологових виділень. При повній відсутності менструацій настій трави з корінням (2 столові ложки трави і 1 столова ложка, або 15 г, коріння, на 200 мл холодної води, настоюють добу) вживають по 1 столовій ложці через кожні 3 години до появи менструації. Якщо протягом тижня менструація не почнеться, то концентрацію настою збільшують (беруть по 30 г трави і коріння). Відвар коріння полину в білому сухому вині вживають при туберкульозі легень як тонізуючий засіб. При глистяній інвазії п'ють настій суміші трави полину звичайного, квіток ромашки лікарської і коріння тирличу жовтого. Для лікування алкоголізму застосовують настій із суміші трави полину звичайного і чебрецю    плазкого.     Трава полину звичайного входить до складу суміші Здренко, яку використовують при лікуванні деяких гастритів і виразки шлунка. В гомеопатії траву й коріння полину звичайного застосовують при епілепсії та при різних жіночих хворобах. Цигарки з сухої трави полину палять при бронхіальній астмі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар трави (3 чайні ложки сировини на 300 мл окропу) по півсклянки 3 рази на день; настій трави (1 столова ложка сировини на 500 мл окропу, настоюють 10 хвилин) по півсклянки 3 рази на день; відвар коріння у вині (1 столову ложку з горою сировини на 200 мл вина, варять 10 хвилин, додаючи до відвару, який ще кипить, 1–2 чайні ложки меду, охолоджують) по півсклянки натщесерце; 1 столову ложку суміші (порівну) трави полину звичайного, квіток ромашки лікарської і коріння тирличу жовтого заварюють в 1 склянці окропу, настоюють 30 хвилин, проціджують і п'ють по три чверті склянки вранці натщесерце і ввечері протягом 3 днів; 1 столову ложку з горою суміші трави полину звичайного і чебрецю плазкого, взятих у співвідношенні 1 : 4, варять 5 хвилин у склянці окропу, охолоджують, проціджують і п'ють по 1 столовій ложці 3 рази на день протягом 2–3 місяців (у багатьох хворих уже через 2 тижні вживання відвару з'являється байдужість до спиртних напоїв, а в декого навіть огида).

Зовнішньо – спринцювання розчином відвару трави (для одного спринцювання 1 склянку відвару розводять в 1 л теплої кип'яченої води) при білях.