Пшінка весняна (Ficaria verna);
чистяк весенний

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло 9– 30 см заввишки, висхідне, просте або вгорі розгалужене, з пучком бульбовидно потовщених додаткових коренів при основі і з білими видовженими вивідковими бруньками в пазухах листків. Листки з полиском, цілісні, округло-серцевидні або яйцевидно-серцевидні, здебільшого виїмчасто-зарубчасті; нижні – довгочерешкові, середні й верхні – на коротших черешках. Квітки двостатеві, правильні, 2,5–3,5 см у діаметрі, по одній на верхівці стебла і гілок; віночок роздільнопелюстковий, з 8 –10 видовженими оберненояйцевидними жовтими з полиском пелюстками, при основі яких є медова залозка, вкрита лусочкою. Плід – збірна сім 'янка. Цвіте у квітні – травні.

Поширення. Пшінка весняна росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують надземну частину (траву) або всю рослину (трава разом з корінням). Заготовляють сировину в період цвітіння рослини; сушать під укриттям на вільному повітрі, на горищі або в добре провітрюваному приміщенні. Молоде листя споживають свіжим. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У свіжому листі рослини є сапонін, протоанемонін, анемонін (у висушеному листі), аскорбінова кислота (до  190 мг % ), каротин (5,2 мг % ).

Кореневі бульби містять крохмаль (13,5 % ), цукри (10 %).

Фармакологічні властивості і використання. Пшінку звичайну застосовують як сечогінний, легкий проносний, відхаркувальний, кровоочисний і ранозагоювальний засіб. Відвар трави з корінням п'ють при вуграх, шкірних висипах, золотусі, при запорах і геморої та від кашлю. Настоєм трави полощуть рот при гінгівітах і стоматитах, промивають рани і виразки. З молодого листя готують вітамінні «кровоочисні» салати, юшки, зелені та холодні борщі. Слід пам'ятати, що після цвітіння рослина стає отруйною і надмірне вживання її у вигляді салатів чи галенових препаратів може призвести до отруєнь.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – відвар цілої рослини (1 столова ложка сировини на 2 склянки води або сироватки, нагрівати на водяній бані 2–3 години) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день; вітамінні «кровоочисні» салати із пшінки: порізану кусочками варену картоплю посипають подрібненим листям пшінки, заправляють сіллю, олією, оцтом або гірчицею (на 200 г вареної картоплі беруть 100 г листя пшінки і 20 г олії, сіль, оцет або гірчицю– на смак); свіжозібране листя пшінки бланшують 4–5 хвилин у киплячій воді, виймають, трохи підсушують, дрібно січуть, прикрашають кусочками варених яєць, додають оцет, солять, заправляють вершками (на 120 г листя пшінки беруть двоє яєць, 40 г вершків, сіль і оцет – на смак).

Зовнішньо – полоскання і промивання настоєм трави (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, кип'ятити ,5 хвилин), змащування гемороїдальних вузлів маззю (розтерте до однорідної маси листя пшінки змішують з вершковим маслом у співвідношенні 1:1).