Парило звичайне (Agrimonia eupatoria)
глекопар, грудник, золотник, зрадзілля, курячі лапки, лепельки нечуй-вітер, парник, печінник, реп'яшки, реп'яшки польові, ріп'ях жовтий, ріп'ячок, серпник, яблун.
Родина розових — Rosaceae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Трапляється між чагарниками й на сухих схилах у Європейській частині СРСР, зокрема на Україні, на Кавказі, в Китаї, Кореї та Японії.

Парило звичайне — багаторічна трав'яниста рослина до 1 м заввишки. Стебло в нього прямостояче, шорстко-волохате. Листки — переривчасто-пірчасті, зісподу сіруваті. Квітки — золотаво-жовті, зібрані в довгій густій вузькій колосовидній китиці. Чашечка — п'ятироздільна, пелюсток — п'ять. Плоди зверху плоскі, з відстовбурченими шипиками. У рослини приємний запах. Цвіте в червні — липні.

В надземній частині рослини багато дубильних речовин, є в ній і незначна кількість запашної олії й трохи вітаміну К.

В народній медицині парило звичайне застосовують для лікування багатьох хвороб; особливо корисне воно при ревматизмі, геморої, шлункових захворюваннях, кровохарканні й запаленні слизової оболонки гортані. При цих хворобах рекомендують уживати всередину чай із трави парила з медом (приблизно по 1/2 склянки 3 рази на день), а зовнішньо — накладати на хворі місця компрес або примочку з відвару.

Відвар з медом — один із найкращих засобів при хворобах печінки й селезінки, він ліквідує запори (при хворобі печінки), корисний при захворюваннях жовчного міхура. Крім того, він розчинює пісок у нирках, а зовнішньо його застосовують при ракових пухлинах і афтозному стоматиті (запалення порожнини рота з виразками). Разова доза — 20,0—200,0 тобто, заваривши 20 г на склянку, треба вживати по 1/4—1/2 склянки 3—4 рази на день, додаючи меду на смак.