Первоцвіт весняний або первоцвіт лікарський (Primula veris, або Primula officinalis)
примула, баранчики, веснівка, медяник, лісове зілля, буквиця, ключики.
Родина первоцвітах — Primulaceae.

З лікувальною метою використовують кореневище з коренями й листя цієї рослини.

Росте на луках і серед чагарників майже по всій території помірної смуги Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, та по всій території зарубіжної Європи.

Первоцвіт весняний — багаторічна трав'яниста рослина 15—30 см заввишки, з дуже коротким вертикальним кореневищем з пучком тонких корінців. Усі листки зібрані в прикореневу розетку, овальної або яйцевидно-овальної, довгастої форми, поступово звужуються в крилатий черешок, дуже зморшкуваті, по краях хвилясті, зарубчасто-зубчасті. Від кореневища виростає одне або кілька безлистих квітконосних стебел з квітками, які вгорі зібрані у вигляді зонтика й поникають в один бік. Квітки запашні, золотаво-жовті, з трубчастим, коротшим за чашечку, віночком, з невеликим відгином, з п'ятьма жовтогарячими плямами, в зіві. Плоди — бурі, яйцевидні, багатонасінні коробочки. Цвіте рослина з квітня до червня.

Збирають рослину з квітками під час цвітіння, а кореневище з корінцями — восени або рано навесні, до повного оформлення листків. Кореневища й коріння первоцвіту весняного цінні тим, що в них є сапонін та ефірна олія, а в листках рослини особливо багато каротину й аскорбінової кислоти (вітаміни А і С), яких найбільше буває в кінці цвітіння рослини, приблизно в середині червня.

Листя, коли його швидко висушити при дуже високій температурі (120—130°), зберігає до 95% аскорбінової кислоти, що є в ньому.

У фармокологічному відношенні лікарський первоцвіт перш за все цінний як найактивнішний відхаркувальний засіб, у п'ять разів сильніший за сенегу.

Лікарський первоцвіт як цінний відхаркувальний засіб, який замінює сенегу та іпекакуану, вже давно визнала й наукова медицина.

Крім того, ця рослина є й добрим сечогінним і вітамінним засобом.

У народній медицині ця рослина не втрачає свого значення й досі. Прості відвари з неї завжди вживають при бронхіті, запаленні легень, при коклюші та інших хворобах дихальних шляхів.

При ревматизмі ліки з цієї рослини корисні як болетамувальний засіб (при болях у суглобах), а як сечогінний — при всіх хворобах нирок і сечового міхура. Препарати з весняного первоцвіту застосовують і при хронічних запорах та при головному болю, зокрема при мігрені.

При гіповітамінозі, тобто при недостачі вітамінів в організмі, коли людина слаба й млява, їй не хочеться їсти, в неї бліда й шорстка шкіра й розпушуються ясна, допомагає порошок з листя первоцвіту.

Ця рослина не отруйна, і якщо препаратів з неї нема в аптеках, їх можна приготувати й самим.

Способи застосування. Відвар коренів: 20,0—400,0; по 1/2 склянки 3—4 рази на день.

Відвар листя: 15,0—200,0; доза та сама.

Порошок з листя (зберігати в накритій посудині): 5,0, або 1 чайну ложечку заварити на 1/2 склянки окропу й настояти протягом 20—30 хвилин у накритій посудині; випити за 2 рази.