Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Перстач гусячий, гусяча лапка - Potentilla anserina (О.П.Попов) |
|
Перстач гусячий, гусяча лапка (Potentilla anserina) З лікувальною метою використовують траву, плоди й свіжий сік цієї рослини. Росте по луках, берегах річок та біля доріг, майже по всій території Радянського Союзу, в тому числі й усюди на Україні. Перстач гусячий — багаторічна трав'яниста рослина. Стебла в нього повзучі, завдовжки 10—15 см, у колінцях укорінливі. Листки пірчасті, багатопарні — 6—10 пар листочків, зверху голі, зісподу, а іноді зверху — білошовковисті; листочки пилчастозубчасті. Квітки в гусячого перстачу одиночні, на довгих квітконіжках у вузлах стебла, досить великі — до 20 мм у діаметрі, жовті. Плоди — збірні горішковидні сім'янки. Смак листків терпкий, запах квіток приємний. Цвіте рослина в травні — вересні; її траву збирають під час цвітіння, а насіння — коли воно дозріє. В народній медицині гусячий перстач застосовують в основному у вигляді відвару з трави від різної судоми (і навіть від правця). Краще вживати відвар як профілактичний засіб, бо він діє повільно. Крім того, цю рослину вважають в'яжучим і почасти болетамувальним засобом. Рекомендують гусячий перстач і при спазмах та болях у шлунку. Ліки з нього регулюють функціональну діяльність товстих кишок і запобігають запорові, незважаючи на те, що в ньому є речовини, які мають в'яжучу силу. Такий самий відвар у поєднанні з компресом із цієї рослини на нижню частину живота ефективний і при сильних маткових болях та болісних менструаціях. Краще діє відвар не з трави, а з насіння гусячого перстачу й не на воді, а на молоці (1 чайна ложечка насіння на склянку молока). Цей відвар треба випити протягом дня за 2 рази. Відвар із трави на козиному молоці є сильним сечогінним засобом. При жовчнокам'яній хворобі та хворобах печінки ще ефективнішим є свіжий сік рослини, змішаний порівну зі свіжим соком зеленого жита. Вживати цю суміш соків по 1 столовій ложці 3 рази на день. Спосіб застосування. Відвар: 20,0—200,0; по 2—3 столові ложки 3 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |