Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
дика горобинка, польова горобинка, коровай, рай-цвіт.
Родина складноцвітих — Compositae.

З лікувальною метою використовують квітки й плоди цієї рослини.

Поширене в помірній зоні Радянського Союзу й зокрема всюди на Україні. Росте на полях (на межах), на луках, у гаях, між чагарниками, поблизу доріг і жител.

Пижмо — багаторічна, досить груба, прямостояча рослина, до 1 м заввишки, утворює кілька стебел. Стебла борознисті, голі, рідше — опушені, трохи дерев'янисті, у верхній частині гіллясті. Листки чергові, при розтиранні дуже пахнуть, зверху темно-зелені, зісподу — сірувато-зелені; нижні листки черешкові, стеблові — сидячі, пірчасто-розсічені, цупкі, великозубчасті. Численні золотаво-жовті квіткові кошики зібрані на верхівках стебел у плоскі щитковидні яскраві суцвіття, помітні здалеку. Всі квітки трубчасті. Обгортки черепичасті, а самі квіткові кошики, кожен зокрема, мають вигляд жовтих ґудзиків невеликого розміру. Плоди — сім'янки, без чубка.

Пижмо цвіте з червня по вересень. Заготовлюють молоді квітки його в червні — липні, а спіле насіння — восени. Вся рослина має характерний камфорний запах, бо в ній є ефірна камфорна олія, до складу якої входить глистогінна речовина, що вбиває аскариди. Є в рослині й дубильні речовини.

У науковій медицині пижмо застосовують лише як глистогінний засіб. Препарати з цієї рослини суворо дозують, бо вважають її отруйною.

В народній медицині цю рослину використовують досить широко. Відвар квіток і насіння пижма є ефективним засобом для виганяння аскарид і гостриків, а іноді й стьожкових глистів; цей лікарський препарат часто вживають жінки, коли в них припиняється менструація. Застосовують ліки з пижма й при жовтяниці та при порушеннях функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту.

Крім того, в народі користуються квітками й насінням цієї рослини як заспокійливими засобами від ломоти (при ревматизмі), головного болю, іпохондрії й епілепсії та при жіночих хворобах.

Препарати з цієї рослини часто застосовують і як протигарячковий і проносний засіб та як засіб для виганяння гостриків.

Через те, що ця рослина певною мірою отруйна, її відносять до протипаразитних засобів, і останнім часом властивості посилено вивчають у ВІЛАРі.

У народі пижмо давно знають як засіб, що відганяє комах (мух і бліх) і замінює собою нафталін у боротьбі з міллю й блощицями.

Оскільки ця рослина отруйна, то її треба суворо дозувати при вживанні з лікувальною метою. При вагітності пижмо застосовувати не можна.

Способи застосування. Відвар квіток: при запаленні кишок: 25,0—200,0; випити за 3 рази.

Порошок із квіток з медом: по 2—3 а, 2—3 рази на день.

Настойка: 5,0; по 30—40 крапель 3 рази на день (при хворобах шлунка).

Клізма (коли виганяють гостриків): 1 столову ложку порошку з насіння пижма змішують із двома (середнього розміру) зубками часнику й 10 хвилин варять у 2 склянках молока в накритій посудині на легкому вогні. Проціджений і введений ще теплим вміст клізми треба затримати всередині якомога довше. Цю процедуру можна повторити.