Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Перстач гусячий |
|
Potentilla anserina L. Родина Розові — Rosaceae
Як виглядає? Багаторічна трав'яниста рослина, з міцним стрижневим коренем, вкритим бурими рештками прилистків. Стебла дугоподібно піднесені, 10—30 см завдовжки, вкриті так само, як черешки й квітконіжки, білою або сивою повстю з домішкою рідких простих волосків. Прикореневі та нижні стеблові листки довгочерешкові, складаються з 6—7 листочків, середні та верхні з 3—5 листочків. Листочки обернено-яйцевидні, з вузь-коклиновидною основою, на верхівці з 2—5 зубцями з кожного боку листочка; зверху голі або з досить довгими рідкими волосками, зелені, блискучі, зісподу—білоповстисті, сріблясті. Квітки з приємним запахом, трохи терпкуваті на смак, 1,5—2 см в поперечнику, жовті, на тонких квітконіжках. Плоди — тонкозморш-куваті, дрібні яйцевидні сім'янки. Цвіте в червні — вересні. Де росте? На схилах, луках, пасовиськах, полях, перелогах, біля жител, інколи невеликими заростями на узліссях, галявинах, у чагарниках, по узбіччях доріг — по всій території України. В Полинному Степу зустрічається рідко, відсутній в карпатських лісах. Що й коли збирають? Усю траву — під час цвітіння (сушать на протязі, на горищі під залізним дахом), насіння — восени. Коли застосовують? Як в'яжучий, сечогінний, кровооздоровний, кровоспинний, болезаспокійливий засіб при спазмах і шлункових та маткових болях, при болісних менструаціях; для регуляції функціональної діяльності товстих кишок, при запорах; при жовчнокам'яній хворобі та хворобах печінки (діють дубильні речовини, гіркота, смола, органічні кислоти, флавоноїди, слиз, солі, вітамін С). Як чай готують так. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трави, настоюють 10 хвилин і п'ють 2—3 склянки надень. Застосовують у вигляді відвару. 20 г трави варять 5 хвилин у 200 мл води і п'ють по 1 столовій ложці тричі на день при спазмах і болях. При болісних менструаціях кладуть ще й компреси з цієї рослини на нижню частину живота, а всередину вживають напар 1 столової ложки суміші трави перстачу гусячого, трави гірчака перцевого і трави меліси в співвідношенні 3:2:1 в 1 склянці окропу (протягом 10 хвилин), якого п'ють 3 склянки на день. При шлункових коліках, блюванні і спазмі воротаря, зокрема у дітей молодшого віку, добрі наслідки бувають від перстачу гусячого (у співвідношенні 5:100 води) в дозі 1—3 чайних ложок відвару з молоком для припинення блювання. Щоб запобігти викидневі, п'ють відвар з насіння перстачу гусячого на молоці (1 чайна ложка насіння на 1 склянку молока). Випивають протягом дня, за 2 рази. При жовчнокам'яній хворобі та при хворобах печінки п'ють свіжий сік з перстачу гусячого, змішавши його (порівну) із свіжим соком зеленого жита, — по 1 столовій ложці суміші, тричі на день. Напаром або відваром полощуть рот при болі зубів, при цинзі, щоб зміцнити ясна; також вживають його для ванночок і компресів на рани, що кровоточать. Свіжі листки гоять рани. Також рекомендуємо переглянути |
ПЕРСТАЧ ГУСЯЧИЙ —