Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Перстач прямостоячий (калган) |
|
Potentilla erecta (L.) Натре Родина Розові — Rosaceae
Як виглядає? Трав'яниста багаторічна рослина 10—40 см заввишки, з товстим, вигнутим або простим, циліндричним, бага-тоголовковим, всередині червоним кореневищем і численними придатковими корінцями. Стебла тягнуться вгору. Вони коротко-пухнасті. Листки трійчасті, сидячі, надрізано-пилчасті з притисненими волосками. Квітки на довгих квітконіжках, виходять поодиноко з пазух листків або верхівок стебла, віночок їх з чотирьох золотаво-жовтих пелюсток, при основі з червоною плямою. Чашечки з чотирьох внутрішніх і стількох же зовнішніх часток, які чергуються між собою. Цвіте в червні — жовтні. Де росте? На більшій частині території України — на вогких луках, пасовиськах, у степовій зоні — по долинах рік, в лісах Закарпаття, Карпат, на Поліссі, зрідка в Лісостепу. Не росте в Криму. Що й коли збирають? Викопують кореневищ рано навесні або пізно восени (вони пахнуть трояндами). Старі корені в темряві фосфоресціюють. Підсушені протягом 8 днів па свіжому повітрі, досушують в печах при температурі не вищій 70°. Коли застосовують? При ахілії, проносах, коліках, гемоколітах; при кровотечах, геморої, як засіб кровоспинний, бактерицидний, що виявляє в'яжучу дію; також при недокрів'ї (завдяки глікозиду терментиліну, катехіновим, дубильним речовинам — близько 20%,— хіноновій кислоті аглікону, гіркому тритерпеновому глікозиду хіновину, торментолу, смолі, гумі, леткій олії); при виразках шлунка і кишок; емфіземі, туберкульозі легень, при маткових захворюваннях з болями та при болісних менструаціях. Вжизають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку трохи потовченого кореня; кип'ятять 10 хвилин. П'ють по 1—2 склянки на день, ковтками, за півгодини до їди, дотримуючись при колітах з неприємним запахом і наявності слизу в калових масах дієти без м'яса, сала, риби, яєць, солі, алкогольних напоїв тощо. Хворі лежать у ліжку, їм кладуть теплу грілку на живіт.
При кровотечі з шлунка, кишок додають перед кип'ятінням до відвару з перстачу 1 чайну ложку насіння льону. П'ють цей відвар по 1 столовій ложці кожні 2 години. Вживають також відвар з суміші кореня перстачу, насіння кмину, листків шавлії і квіток цмину піскового в співвідношенні 1:1:5:2 — беруть 1 столову ложку суміші на 1 склянку води, варять 5—7 хвилин, настоюють і п'ють холодний настій, по півсклянки, за півгодини до їди, або теплий — при хворобах печінки, жовтяниці. Подібно діє кореневище гірчака зміїного (Polygonum bistorta L.). Тріщини на шкірі рук, ніг і на губах мажуть маззю з 5 г дрібно посічених коренів перстачу, варених 5 хвилин у склянці коров'ячого масла. Відваром 1 столової ложки кореня в 1 склянці води полощуть рот при цинготних захворюваннях, флюсі; горло — при ангіні. Вжизають також при білях у жінок (для спринцювання піхви— гарячим відваром), при висипах на тілі, мокрій екземі, ранах і забитих місцях, що кровоточать. А також зверніть увагу на статтю Лапчатка прямостоячая (калган) Також рекомендуємо переглянути |
ПЕРСТАЧ ПРЯМОСТОЯЧИЙ (КАЛГАН) —