Розхідник звичайний (Glechoma hederacea);
розхідник плющоподібний, блющик, собача м'ята; родина Губоцвітих (Lamiaceae (Labiatae));
будра обыкновенная

Не завжди і не всюди можна помітити цю рослину. Невисока на зріст, неяскрава, часто ховається серед трави. Проте народна медицина давно зарахувала її до найбільш відомих.

Розхідник звичайний ефективно застосовували лікарі в Росії та Україні. Рослина має багато корисних властивостей. Є у неї і деякі недоліки. Але все за чергою.

Це трав'янистий багаторічник зі сланким, укоріненим стеблом. Висхідні квітконоси підіймаються до висоти 10-40 см. Листки рослини супротивні, черешкові, округлі чи округло-ниркоподібні, з зарубчастими краями і досить сильним, неприємним запахом. Квітки, як і в усіх Губоцвітих, дрібні, неправильні, фіолетово-сині. Цвіте він у червні-липні. Плід складається з чотирьох горішків. Поширений розхідник звичайний у лісовій та лісостеповій зонах по всій Європейській території Росії (крім Півночі), є на Кавказі, у Сибіру (південна частина), а також у Казахстані, Україні (по всій території, порівняно рідко — у Криму), Білорусії, країнах Прибалтики. Невибаглива рослина, росте на вологих луках, узліссях, лісових галявинах, по берегах річок та струмків. Інколи трапляється як бур'ян поблизу житла людини у сільській місцевості.

Заготовляють розхідник з лікарською метою під час цвітіння. Квітконосні гілочки зрізають у червні й використовують свіжими або сушать у затінку, розклавши траву тонким шаром на тканині чи папері. Сировину зберігають у сухому місці протягом року.

Трава розхіднику містить ефірну олію (0,03-0,06%), сапоніни, дубильні (5,9-7,5%) і гіркі речовини (до 31 мг%), винну, оцтову, кавову та інші органічні кислоти, смоли, каротин (провітамін А) (до 8 мг%), вітамін С (30-80 мг%) і вільні амінокислоти — метіонін, цистеїн, серин.

Рослину використовують лише у народній медицині. Вважають, що розхідник звичайний виявляє відхаркувальні, сечогінні, жовчогінні, протизапальні та знеболювальні властивості, збуджує апетит, стимулює травлення. Настій трави призначають при хворобах органів дихання — ларингітах, бронхітах, запаленні легень, плевриті, бронхіальній астмі, захворюваннях печінки та жовчного міхура. Вживають його за відсутності апетиту, при кишкових коліках, гастритах, ентероколітах, хворобах селезінки та нирок. При захворюваннях сечового міхура 2 чайні ложки подрібненої сировини рослини настоюють в склянці окропу до кімнатної температури та випивають отриманий настій протягом дня за три прийоми. Вважають, що цей засіб ефективний при лікуванні варикозного розширення вен

і тромбофлебіту. Чай з розхіднику рекомендують для відновлення сил після тривалої хвороби і при запальних процесах у дихальних шляхах.

Зовнішньо припарки з трави призначають при гнійних набряках і фурункульозі, а водний настій підвищеної концентрації — для ванн і обмивань при гнійних ранах, шкірних виразках, висипках та подагрі. Компреси з відвару трави сприяють регенерації кісткової тканини при переломах. Для примочок і компресів 1 столову ложку трави заливають склянкою окропу і нагрівають на водяній бані протягом 15-20 хв., після чого проціджують, віджимають, загортають у м'яку тканину і прикладають до хворого місця. Широко відоме народне лікування корости настойкою розхіднику на оцті (її втирають в уражені ділянки шкіри двічі на день). Сік, отриманий із свіжої рослини, закапують в ніс при мігрені.

Розхідник входить до Фармакопеї деяких європейських країн. В Англії, наприклад, спиртова настойка свіжої трави — профілактичний засіб проти отруєння свинцем.

Очевидно, не випадково розхідник названий собачою м'ятою. Народне око підгледіло, як тварини лікуються, поїдаючи цю рослину.

Терапевтичні дози розхіднику безпечні, проте при передозуванні можливі побічні явища і навіть отруєння. Вони проявляються слинотечею, пітливістю, порушенням серцевого ритму, у тяжких випадках розвивається набряк легень, тому необхідно суворо дотримуватися дозування!

Настій трави. 1 чайна ложка сухої трави на 200 мл окропу. Настоюють 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1/3 склянки 3 рази на день.

Компреси,   примочки та промивання (зовнішньо). 1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу.

Ванни з відвару трави. 100 г сухої трави на 2 л окропу. Нагрівають на водяній бані 10-15 хв., проціджують, віджимають. Використовують при шкірних захворюваннях.