Рута садова (Ruta graveolens);
рута городня, рута запашна, рута пахуча; родина Рутових (Rutaceae);
рута душистая

Дикоросла рута в Росії невідома, її батьківщина — Середземномор'я, де вона утворює трав'яний покрив серед низькорослих трав'янистих чагарників. В Україні в дикому стані росте у Криму.

Рута садова — трав'яниста, сизувато-зелена рослина. Стебло у неї прямостійне, заввишки 20-60 см, розгалужене, біля основи здерев'яніле, тому деякі ботаніки зачисляють до півкущів. Листки чергові, двічі- чи тричіперисторозсічені, з довгастими, оберненояйцеподібними частками на верхівці. Вони вкриті численними ефіроолійними залозками, що просвічують на світлі. Ефірна олія, яка виділяється залозками, зумовлює сильний аромат рослини. Квітуча рослина має неприємний запах, але висушена пахне трояндою.

Квітки зеленувато-жовті, зібрані у щиткоподібні суцвіття на верхівках пагонів. Цвіте рута у червні-липні. Плід — коробочка. Рослину широко культивують у субтропіках Євразії, Африки, Північної та Південної Америки. У Західній Європі вона була відома ще у Середні віки. У Росії руту частіше вирощують як садову декоративну рослину, інколи як пряну, а в Україні та Польщі — часто як пряну та лікарську. Цілющі властивості рути садової відомі мало, оскільки її використання обмежене токсичністю.

Для медичних потреб збирають надземну частину рослини, причому виконувати цю процедуру необхідно обережно, сировину рекомендують збирати у гумових рукавицях. Свіжий сік рослини подразнює шкіру і може викликати сильну алергічну реакцію у вигляді водянистих пухирців, а інколи й набряків, які виникають приблизно через добу після збирання. Сушать траву під укриттям на відкритому повітрі, досушують на горищах чи у сушарках при температурі не вище 35 °С. Перегортання сировини проводять у респіраторах чи марлевих пов'язках. Зберігають її без доступу прямого сонячного світла, у щільно закритих банках.

Рута садова входить до Фармакопеї восьми країн. У Росії та Україні її використовують тільки в народній медицині та гомеопатії.

Рослина містить алкалоїди (0,2-1,4%), ефірну олію — у сухій траві до 0,7%. Одночасний вміст алкалоїдів і ефірної олії — нечасте явище в світі рослин. Крім того, у траві містяться органічні кислоти, ундециловий та інші спирти, фурокумарини і кумарини, флавоноїдний глікозид рутин, інші органічні сполуки і мінеральні речовини.

Рута садова, незважаючи на свою токсичність, — одна з найпопулярніших лікарських рослин у Західній Європі, має широкий спектр терапевтичної дії. Найважливіша її властивість — здатність усувати спазми гладких м'язів травного тракту, жовчо- і сечовивідних шляхів, а також периферійних кровоносних судин. Внаслідок цього відбувається зниження артеріального тиску, зменшення частоти серцевих скорочень, зростає сечовиділення і відтік жовчі. Рута збільшує еластичність стінок кровоносних судин, що важливо при їх склеротичних змінах. Спостерігається також слабка седативна дія препаратів рослини. Гіркі речовини, що містяться в траві, сприяють кращому виділенню шлункового соку. За деякими даними, сировина рути садової виявляє протипухлинну активність. У вигляді настоїв і настойок, а також у суміші з іншими травами рослину використовують при шлунково-кишкових захворюваннях, жовчнокам'яній хворобі, головних болях, пов'язаних зі спазмами судин, кардіоневрозах і епілепсії. Вважають, що найкраща форма застосування препаратів рути — спиртова настойка, оскільки діючі речовини найкраще розчиняються у спирті. Крім настойки використовують холодний настій трави рослини. Зовнішньо настій призначають при шкірних висипаннях, а спиртову настойку — для розтирань при ревматизмі, радикуліті, невралгії та подагрі. Гомеопати застосовують руту при травмах м'язів і суглобовому ревматизмі.

Молоде ніжне листя рослини з верхівок пагонів у невеликих кількостях додають до овочевих салатів. Як пряність частіше використовують сушену траву і насіння, які додають до м'ясних і грибних страв у дуже малих кількостях. Знавці стверджують, що незначна кількість сушеної трави рути надає зовсім іншого смаку сиру.

Настойка свіжої трави. 1 частина трави на 5 частин 40%-ного спирту (горілки). Настоюють 10 днів у темному місці, проціджують. Приймають по 10 крапель на столову ложку води 3 рази на день.

Настій трави. 1 чайна ложка сухої трави на 400 мл холодної кип'яченої води. Настоюють 10 год., проціджують. Приймають по 2/3 склянки 3-4 рази на день. Зовнішньо настій застосовують для примочок, компресів і промивань.

Не можна перевищувати вказані дози, оскільки рослина отруйна! Протипоказане вживання рути садової вагітним — її препарати можуть спричинити аборт.