Ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa);
норичник узловатый

Багаторічна трав'яниста рослина родини ранникових. Має м'ясис­те, бульбоподібно потовщене ко­реневище. Стебло прямостояче, просте, 40—100 см заввишки, гостро-чотиригранне, гладеньке, іноді на верхівці трохи зало­зисте. Листки супротивні, че­решкові, видовжено-яйцевиднодовгасті або ланцетно-довгасті, пилчасті, гострі, 5—16 см завдовж­ки і 2—8 см завширшки. Квітки дрібні, двостатеві, неправильні, зі­брані у довге волотисте суцвіття; віночок зеленаво-бурий, глечиковидно-дзвониковидний, з май­же двогубим п'ятилопатевим від­гином і з нижньою лопаттю, яка відігнута донизу, верхня частина і спинка буро-червоні. Чашечка в 2,5—4 рази коротша за віночок. Плід — коробочка. Цвіте з трав­ня до серпня.

Поширення. Ранник вузлуватий росте по всій території України (на півдні рідше) на луках, серед чагарників, у лісах.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків, використовують траву (Herba Scrophulariae nodosae) і кореневище (Rhizoma Scrophulariae nodosae). Траву заготов­ляють в період цвітіння рослини, зрізуючи верхівки стебел завдов­жки 30 см. Кореневища копають восени. Зібрану сировину сушать у затінку на вільному повітрі або в приміщенні, яке добре про­вітрюється. Сухої сировини ви­ходить 20%. Зберігають у щільно закритих банках або бляшанках, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У траві й коре­невищах рослини є алкалоїди, отруйний сапонін, флавоноїд гесперидин, дубильні й смолисті речовини та органічні кислоти (масляна, корична, яблучна).

Фармакологічні властивості і ви­користання. При призначенні все­редину препарати ранника вуз­луватого виявляють дермотонічну, протиалергічну, болета­мувальну і протисвербцеву дію. Зважаючи на це, настій корене­вищ п'ють при сверблячих виси­пах на шкірі й запаленні лімфа­тичних вузлів, а настій трави — при кропив'янці. Крім того, на­стій кореневищ рекомендується при скрофульозі, зобі, ново­утвореннях і суглобовому рев­матизмі. При зовнішньому засто­суванні препарати ранника ву­злуватого діють протизапально, тамують біль, заспокоюють свер­біння, прискорюють гоєння ран. Настій кореневищ використову­ють для компресів (2—3 рази на день при фурункулах і свербінні шкіри), примочок (2—3 рази на день при геморої) і полоскання (при ангінах). Свіжу потовчену траву або порошок із сушеної трави використовують для гоєння ран. Припарки з сушеної трави застосовують при абсцесах, У го­меопатії використовують есенцію з свіжої трави.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — 1 чайну ложку коре­невищ настоюють до охолодження на склянці окропу і одержаний настій випивають за день ковтками;

5 г трави настоюють до охолодження на склянці окропу і одержаний настій випивають протягом дня за 3 прийоми.

Зовнішньо — полоскання, примочки і компреси з відвару кореневищ (2 чай­ні ложки сировини на 200 мл окропу, варити 20 хвилин, процідити).

При­таманні ранникові токсичні властиво­сті потребують обережності при вико­ристанні його.