Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum);
рододендрон жёлтый

Невеликий (1—2,5 м заввишки), з прямостоячими гілками кущ родини вересових. Листка черго­ві, еліптичні, ланцетовидні або оберненояйцевидні, з країв вій­часті, на зиму опадають; молоді листки опушені, старі — голі. Квітки двостатеві, великі, запаш­ні, зібрані в зонтиковидні су­цвіття або одиничні; віночок жовтий або оранжевий, неправильнолійковидний, з вузькоциліндричною трубкою і злегка двогубим відгином. Чашечка ма­ленька, глибокоп'ятироздільна. Плід — багатонасінна коробочка. Цвіте у травні.

Поширення. Рододендрон жов­тий росте в основному в східній частині Західного Полісся (ост­рівне місцезнаходження) у воло­гих і мокрих дубово-соснових лісах.

Заготівля і зберігання. З лікар­ською метою заготовляють листя (Folia Rhododendri lutei), яке збирають під час цвітіння росли­ни. Зібрану сировину сушать при температурі до 45°; якщо сушін­ня проводять на відкритому по­вітрі, то на ніч листя ховають у приміщення. Сухої сировини виходить 25%. Зберігають у су­хих і провітрюваних приміщен­нях у темряві і з певною обереж­ністю— як отруйну рослину.

Рос­лина неофіцинальна.

Хімічний склад. Листя містить дубильні речовини (7—18%), глі­козиди (андромедотоксин, салі­дрозид, ериколін), ароматичний спирт рододендрин, флавоноїди (кверцетин,  гіперозид), терпеноїди, урсолову, лимонну, хлоро­генову і кавову кислоти, ру­тин, гідрохінон, фітостерин, арикулін та вітамін С (120—180 мг % ).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Препарати рододен­дрона жовтого мають в'яжучі, потогінні, ранозагоювальні, про­тизапальні та болетамувальні властивості. В дослідах над тва­ринами з'ясовано, що основна діюча речовина рододендрона жовтого — андромедотоксин — виявляє місцеву подразнюваль­ну і загальну наркотичну дію, уражує слизові оболонки, спри­чинюючи запалення їх, діє пара­лізуюче, викликає брадикардію, знижує артеріальний тиск і при­гнічує дихання. Ериколін має потогінні й наркотичні власти­вості. Комплекс діючих речовин рослини виявляє фармакологіч­ну дію, подібну до дії глікозидів наперстянки. При передозуванні препарати рододендрона жовто­го спричинюють порушення про­відності, шлуночкову тахікардію, мерехтіння шлуночків та черво­подібні рухи шлуночків серця. Терапевтичні дози не виявляють побічної дії, можливе лише по­дразнення шлунка. В народній медицині рослину використову­ють при поліартритах ревматич­ного й подагричного генезу, при артрозі, бурситі й радикулітах; у гомеопатії — при гіпертрофії простати й гострому простатиті.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій (2 чайні лож­ки листя залити 2 склянками окропу, настояти 15 хвилин) пити ковтками по 2 склянки на день при ревматизмі й подагрі.

Зовнішньо — відвар (100 г листя на 5 л води, кип'ятити 20 хвилин, доповнити окропом до 10 л) для сидя­чої ванни при радикулітах.