Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Ромашка без'язичкова - ромашка безъязычковая (фото) |
|
Ромашка без'язичкова (Chamomilla suaveolens); Однорічна дуже ароматична гола рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебла прямостоячі, 5 (15) — 30 (40) см заввишки, від основи дуже розгалужені, до самих кошиків густо облистнені. Листки двічі або тричі перисто-розсічені на лінійно-ланцетні шиловидно загострені частки. Квітки трубчасті, двостатеві, зеленаво-жовті, з коротким 4-лопатевим відгином, зібрані на кінцях коротких угорі потовщених стебел та гілок у дрібні (5—8 мм у діаметрі) кошики; язичкових квіток у кошиках немає. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні. Поширення. Ромашка без'язичкова походить з Північної Америки. У нас поширена як адвентивна рослина. Росте по всій території України на засмічених місцях, вигонах, уздовж доріг, у посівах. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують суцвіття і траву рослини (Flores et Herba Matricariae discoideae). Збирати, сушити і зберігати так само, як і ромашку лікарську. Хімічний склад. Суцвіття ромашки без'язичкової містять ефірну олію (0,15—0,50%), флавоноїди (кверциметрин, апігенін, лютеолін-7-глюкозид), холін, умбеліферон і його метиловий ефір герніарин, слиз, камедь, гіркоти, дубильні речовини та саліцилову й аскорбінові кислоти. У складі ефірної олії є бісаболол і сесквітерпени, але немає або дуже мало хамазулену. Фармакологічні властивості і використання. Препарати ромашки без'язичкової використовують як спазмолітичний засіб при захворюваннях травного каналу і печінки, спастичному і хронічному коліті, що супроводиться бродінням у кишках, анацидному гастриті та як жовчогінний засіб. У народній медицині, крім усіх вищезазначених випадків, цю рослину використовують від простуди (протизапальна і потогінна дія), у разі мігрені й безсоння (заспокійлива дія), при порушенні менструального циклу і як ефективний засіб при гельмінтозах, особливо у дітей (знешкоджує аскариди, гострики та волосоголовці і на відміну від пижма звичайного є нетоксичним засобом). При зовнішньому застосуванні препарати ромашки без'язичкової виявляють дерматонічну й протизапальну дію і використовуються нарівні з ромашкою лікарською. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — столову ложку суцвіть настоюють 1 годину в закритій посудині на 300 мл окропу, проціджують і вживають настій по півсклянки 3 рази на день (при аскаридозі п'ють по 150 мл вранці і ввечері, поєднуючи вечірню дозу з відваром кори крушини ламкої або настоєм листя касії гостролистої; при гостриках одночасно робити клізми з 50—100 мл такого самого настою); столову ложку суміші (порівну) суцвіть ромашки без'язичкової, плодів фенхелю звичайного і листя меліси лікарської настоюють на склянці окропу і п'ють ковтками по 2 склянки на день протягом кількох днів при трихоцефальозі. Зовнішньо — ванни з відвару трави ромашки (200 г сировини на 8 л води) при простуді й ревматизмі. Також рекомендуємо переглянути |