Рутвиця мала (Thalictrum minus);
василистник малый

Багаторічна трав'яниста гола рос­лина родини жовтецевих. Стебло прямостояче або висхідне, роз­галужене, 50—100 см заввишки. Листки чергові, черешкові, широкотрикутні, 3—4-перисті, з округло-яйцевидними спереду трилопатевими чи тричі надрізаними листочками. Квітки пра­вильні, двостатеві, пониклі, зі­брані в розлогу волоть; оцвітина проста, чашечковидна, з 4 яйце­видних, зеленавих листочків; нит­ки тичинок тоненькі, жовтаві. Плоди — сидячі яйцевидні ребри­сті сім'янки. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Рутвиця мала росте по всій території України (пе­реважно в Лісостепу і на пів­ночі Степу) на узліссях і на лі­сових галявинах, степових луках, трав'янистих схилах та серед чагарників.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб заготовляють тра­ву рутвиці (Herba Thalictri minoris), зрізуючи під час цвітіння рослини верхівки стебел зав­довжки 30—35 см. Зібрану сиро­вину зв'язують у невеликі пучки й розвішують для сушіння в за­тінку на протязі або в прові­трюваному приміщенні. Збері­гають окремо від іншої сирови­ни, дотримуючись правил збері­гання отруйних рослин. Строк придатності — 3 роки. Аптеки си­ровину не відпускають.

Хімічний склад. Надземна части­на рослини містить сапоніни (3,1%), до 1,1% алкалоїдів (таль­мін, тальмідин, тальметин, 0-метилтальметин, талактамін, дегідроталікмін, талікмінін, b-алокриптопін, l-хлорметилат l-канадину, берберин), ціаногенні сполуки, дубильні речовини, флавоноїди (1,64%), вищі аліфатичні вугле­водні та аскорбінову кислоту.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Трава рутвиці малої входить до складу суміші Здрен­ко, яку застосовують в онколо­гічній практиці як симптоматич­ний засіб. У народній медицині рослина відома своїми болета­мувальними, сечогінними, від­харкувальними, седативними, гі­потензивними, кровоспинними, протизапальними й антисептич­ними властивостями. Настій тра­ви дають всередину від кашлю (при туберкульозі легень та ін­ших захворюваннях органів ди­хання), при простудних захво­рюваннях (як жарознижуючий засіб), захворюваннях травного каналу (пронос, запор), хворо­бах печінки і жовчних шляхів, при набряках різного походження, затримці сечовиділення і при нирковокам'яній хворобі, при різ­них кровотечах, при ревматизмі та болісних менструаціях, у ви­падку епілепсії, розладу нерво­вої системи, при безсонні, гі­пертонічній хворобі й стенокар­дії. Як зовнішній засіб рутвицю застосовують для лікування за­прілості між пальцями стоп, гнійних ран та інших захворю­вань шкіри. В гомеопатії рослину застосовують при болісних мен­струаціях і як засіб, що покра­щує зір.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 чайна ложка сировини на 200 мл окропу) по півсклянки 2—3 рази на день.

Зовнішньо — обмивання настоєм (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу); товчене листя прикладають до ураженої ділянки шкіри.