Ряска мала (Lemna minor);
ряска маленькая

Багаторічна трав'яниста рослина родини ряскових. Корінці нитковидні. Стебло має вигляд ма­ленької (2—4,5 мм завдовжки і 2—3 мм завширшки) зеленої круглястої пластинки, що плаває на поверхні води. Листки не розвинені. Квітки дуже редуко­вані, одностатеві, в суцвіттях з двох тичинкових і однієї ма­точкової квіток, розташованих біля основи пагонів у бічній кишеньці або в ямці на поверхні пагона; маточкові квітки мають одну маточку, тичинкові — з од­нією тичинкою. Плід — горішковидний, однонасінний, нерозкривний. Цвіте дуже рідко (у трав­ні — червні).

Поширення. Росте по всій терито­рії України в стоячих водах.

Заготівля і зберігання. З ліку­вальною метою використовують усю рослину. Заготовляють си­ровину протягом літа. Дрібною сіткою ряску притягують до бе­рега і вичерпують невеличким сачком. Сушать під наметом або на горищі, яке добре про­вітрюється. Зберігають у сухо­му, добре провітрюваному при­міщенні.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У рясці малій є флавоноїди, антоціани, мікро- і макроелементи — кальцій, фос­фор, магній, кобальт, бром, мідь, нікель, титан, марганець, йод, цинк, ванадій тощо. У висуше­ному вигляді рослина містить 2—4% протеїну. Аскорбінової кислоти в рослині майже немає.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Ряска мала виявляє жарознижуючі, сечогінні, десен­сибілізуючі й антимікробні вла­стивості. У вітчизняній і зарубіж­ній народній медицині препарати ряски малої приймають усереди­ну при кропивниці, вітиліго, астмі, запаленнях слизової обо­лонки дихальних шляхів і на­бряках невротичного характеру, як протигрипозний і загально-зміцнюючий засіб. Зовнішньо, у вигляді припарок, рослину ви­користовують при ревматизмі й подагрі (як болетамувальний за­сіб).

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настойку (1 чайна ложка сухої подрібненої сировини на 50 мл горілки) по 15—20 крапель 3 рази на день; порошок ряски (готують у вигляді пілюль, змішуючи з медом) по 1—2 г на 1 раз 3 рази на день.