Родовик лікарський (Sanguisorba officinalls);
стягникров, сухозлотиця; кровохлёбка аптечная, синонім – S. glandulosa

Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має коротке, здерев'яніле розгалужене кореневище з міцними темно-коричневими товстими (понад 1 см у діаметрі) і довгими додатковими коренями. Стебла прямостоячі, 20–100 (150) см заввишки, ребристі, вгорі розгалужені, всередині порожні, як і листки зовсім голі, блискучі. Листки непарноперисті, з багатьма (7– 17 у прикореневих і 3 – 5–у верхніх стеблових) видовженояйцевидними або еліптичними, серцевидними при основі й округлими на верхівці, пилчасто-зубчастими по краю, цупкими темно-зеленими зверху і сизуватими зісподу листочками; прикореневі листки зібрані розеткою, на довгих черешках; стеблові – чергові, черешкові, лише найверхніші сидячі. Квітки правильні, двостатеві, безпелюсткові, в яйцевидних, овальних або овально-циліндричних головках, на довгих прямих квітконосах; чашолистки (їх 4) пелюстковидні, темно-червоні або майже чорно-пурпурові, при достиганні плодів опадаючі. Плід – однонасінний горішок, вміщений у затверділий 4-гранний гіпантій. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Родовик лікарський росте на заливних луках, лучних степах, узліссях, берегах річок і краях боліт по всій території України (на півдні переважно по долинах річок).

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують кореневище з корінням (Rhi-zoma et radix Sanguisorbae) і надземну частину (Herba Sangui-sorbae) родовика. Офіцинальну сировину, кореневища з корінням, заготовляють восени, коли надземна частина почне в'янути. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють коріння, треба залишати 1–2 рослини на кожні 10 м2 площі. З викопаного коріння обтрушують землю, звільняють його від стебел, миють у проточній воді, пров'ялюють 2–3 дні на сонці, після цього ріжуть на куски завдовжки 20 см і досушують у теплому приміщенні або в сушарці при температурі 50–60°. Сухої сировини виходить 22–25 % . Строк придатності – 5 років. Сушене коріння є в продажу в аптеках. Траву заготовляють під час цвітіння рослини, відокремлюючи стебло від коріння під приземною розеткою листків. Після закінчення сушіння, яке проводять у затінку на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні, грубі частини стебел відкидають. Готову сировину зберігають у сухому захищеному від світла приміщенні.

Хімічний склад. Кореневища й корені родовика містять Дубильні речовини пірогалової групи (16–25%), галову й елагову кислоти, ефірну олію (1,0–1,8 % ), до 4,5 % сапонінів (сангвісорбін, потерин, гентріаконтан), стерини (ситостерин, стигмастерин), гіркоти, флавоноїди (кверцетин, кемпферол та ін.), крохмаль (до 30%), цукри (0,9%), оксалат кальцію і вітамін С (30–60 мг % ). У траві рослини є дубильні речовини, ефірна олія (1,5–1,8%), сапонін сангвісорбін (2,5–4,0%), барвні речовини, крохмаль, цукри, вітаміни С (у свіжому листі 360– 920 мг % ) і К й каротин.

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати родовика лікарського мають судинозвужувальні (при місцевому застосуванні), в'яжучі, протизапальні, болетамувальні й кровоспинні властивості, згубно впливають на найпростіші організми, кишкову, черевнотифозну, паратифозну й дизентерійну палички. Рідкий екстракт та відвар кореневищ і коріння родовика дають всередину при кровохарканнях, шлункових, гемороїдальних і післяабортних кровотечах, у випадку геморагічних метропатій, як засіб проти холециститів, ентероколітів і проносів різної етіології, хронічної дизентерії, при різній патології кишечника, що супроводиться метеоризмом. Не менш популярним є зовнішнє застосування родовика. Відвар кореневищ і коріння використовують при ангінах, гінгівітах, стоматитах, бактеріальному й трихомонадному кольпітах, при справжній ерозії шийки матки, вуграх, запальних процесах шкіри, флебіті й тромбофлебіті. Розварене подрібнене коріння використовують для припарок при фурункулах і виразці гомілки (в останньому випадку терапевтичний ефект можна значно посилити одночасним прийманням відвару коріння всередину). Значно рідше, переважно в народній медицині, як кровоспинний і ранозагоювальний засіб використовують настій трави родовика. Молоде листя рослини придатне для юшок і салатів.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – екстракт родовика лікарського рідкий (Extractum Sangui-sorbae fluidum) по 30–50 крапель 3–4 рази на день; відвар кореневищ  і коріння (6 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 5–6 раз на день (у випадку лямбліозного холециститу відвар теплим вводять через зонд у дванадцятипалу кишку по 100 мл 3–8 раз на курс, а через 1–2 місяці курс лікування повторюють); настій трави (1 – 2 столові ложки сировини на 400 мл холодної кип'яченої води, настояти 8 годин, процідити) по чверті склянки 3 рази на день до їди; столову ложку суміші трави родовика лікарського, кореневищ перстачу прямостоячого і листя шавлії лікарської, взятих у співвідношенні 10:5:3, настоюють на склянці окропу і п'ють по півсклянки через кожні 3 години при тривалих проносах; столову ложку суміші (порівну) трави родовика лікарського і грициків звичайних настоюють на склянці окропу І п'ють по третині склянки через кожні 2 години при маткових кровотечах.

Зовнішньо – полоскання, обмивання, примочки, компреси настоєм трави (50 г сировини на 1 л води) або відваром кореневищ і коріння (готують, як у попередньому прописі). Для спринцювання, які проводять 1–2 рази на день, відвар кореневищ і коріння розводять теплою кип'яченою водою ( на 100 мл відвару беруть 900 мл води).