Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Рожа лікарська, алтея лікарська - Althaea officinalis (О.П.Попов) |
|
Рожа лікарська, алтея лікарська (Althaea officinalis) З лікувальною метою використовують коріння рослини. Трапляється в середній і південній смугах Європейської частини Радянського Союзу, в тому числі майже всюди на Україні, а ще на Кавказі й у Середній Азії. Росте на вологому й частіше пухкому грунті (поблизу боліт і річок), її часто вирощують у квітниках поблизу будинків або в палісадниках. Це багаторічна рослина, з коротким вертикальним кореневищем і простим, рідше розгалуженим, м'ясистим довгим коренем. Досягає 1,5—2 м заввишки, має прямі повстисто-волохаті сірувато-зелені стебла, що ростуть від кореня кущем. Листки чергові, з довгими черешками; нижні — яйцевидні, п'ятилопатеві, а верхні — довгасто-яйцевидні, трилопатеві, густоопушені. Квітки блідо- рожеві, великі, на коротких квітконіжках, по кілька в пазухах верхніх листків і на вершечку стебла. Плоди дрібні, схожі на диск (калачик, як кажуть у народі). При дозріванні розпадаються на 15—18 частин. Коріння збирають восени або рано навесні. Головний стрижневий, здерев'янілий корінь звичайно відкидають і залишають тільки нездерев'янілі пухкіші й молодші бокові корені та прикореневі нарости, так звані мочки, що виявляють особливо ефективну лікувальну дію при дизентерії. Корінь рожі лікарської не має смаку, з нього виділяється багато слизу, коли його пожувати або потовкти й розвести водою. Слиз, що є в корінні рожі лікарської,— дуже цінний обволікальний, протизапальний і відхаркувальний засіб. Слизові речовини рожі лікарської пом'якшують смак гострих і кислих речовин у ліках і зменшують подразнення при запальних і виразкових процесах на слизових оболонках. Ліки з самої рожі лікарської застосовують так: зовнішньо — для полоскання й промивання при запаленні й виразках слизових оболонок (у роті, носі, на статевих органах), при грипі й ангіні; всередину їх вживають при катаральних явищах у дихальних органах, у шлунково- кишковому тракті, в сечових шляхах, при жовтяниці й нетриманні сечі та при холері. Народні способи лікувального застосування. Настій: взяти 5 частин подрібненого кореня рожі лікарської на 100 частин холодної води, настояти півгодини, потім процідити й злити. Слиз готовий до вживання. Відвар: взяти 1 чайну ложечку подрібненого кореня рожі лікарської (6,0—180,0) на неповну склянку окропу й настоювати 10—15 хвилин. Відвар вживати: дорослим — по 1 столовій ложці через кожні 2 години, а дітям — по 1 чайній ложечці 4—5 разів на день. Порошок: у народі користуються заздалегідь приготованим порошком з кореня рожі лікарської. Його розводять теплою водою, так щоб вийшло щось схоже на рідку сметану. Одержаний слиз можна вживати й непроці- джений. Народний (домашній) екстракт: налити в горщик відвару кореня рожі лікарської (10,0—200,0), накрити покришкою, замазати тістом і випаровувати в печі до половини. Вживати по 2 чайні ложечки 3 рази на день. Домашній сироп: спочатку роблять цукровий сироп із 64 частин цукру-рафінаду й 35 частин води; після того, як цей густий розчин закипить, до нього додають 4 частини вищезгаданого екстракту свого приготування. Вживати по 1/2 склянки 3 рази на день. В аптеках є й готові екстракти й сиропи з рожі лікарської і, крім того, грудні чаї № 1 і № 4. Ми радимо до відвару кореня рожі лікарської й до грудних чаїв завжди додавати чистого бджолиного меду по 2—3 чайні ложечки на склянку, адже цей природний продукт має дуже цінні лікарські властивості, бо в ньому є багато глюкози й різних вітамінів. Також рекомендуємо переглянути |