Рожа чорна, городня, або рожева (Althaea rosea, A. nigra).
Родина мальвових — Malvaceae.

З лікувальною метою використовують квітки рослини.

В дикому стані росте в Південній Європі та в Малій Азії. Дуже поширена як декоративна рослина і в Радянському Союзі, в тому числі й на Україні (розводять у палісадниках) .

Рожа чорна — багаторічна рослина з довгим гіллястим коренем і простим, малогіллястим, заввишки до 3 м, стеблом. Листки округло-серцевидні, нижні—скупчені, 5—7-лопатеві, а верхні —3-лопатеві. Стебла, гілки й листки волохаті; до верху стебла листки поступово зменшуються й переходять у приквітки, утворюючи разом з квітками тупе, колосовидне суцвіття.

Квітки великі, 5—7 см у поперечнику, сидять у пазухах листків, по одній або по дві на дуже коротких квітконіжках. Пелюстки квіток темно-червоні, які здаються чорними, але це забарвлення не постійне. Чашечка квіток подвійна, вона залишається й після цвітіння, з сухими плодами, що розпадаються на 20—40 насінин.

Хімічні властивості чорної рожі ще мало вивчено, відомо тільки, що в ній є нешкідливий слиз (у сухих квітках) і дубильна речовина.

У народній медицині цю рослину застосовують як відхаркувальний засіб при бронхіті (в суміші з дивиною скипетровидною).

Спосіб застосування. Відвар квіток: 10,0—100,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день.