Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Зоб дифузний токсичний
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Ромашка без'язичкова - Matricaria suaveolens (О.П.Попов) |
|
Ромашка без'язичкова або дисковидна (Matricaria suaveolens або Matricaria discoidea); З лікувальною метою використовують її траву. Походить з Північної Америки, поширена майже по всій території Радянського Союзу й зокрема на Україні. Росте у дворах, біля огорож, панелей, на пустирях, уздовж доріг, іноді по берегах річок і струмків. Ця ромашка мало чим відрізняється від аптечної ромашки. Ромашка без'язичкова (пахуча) — однорічний бур'ян. Стебло прямостояче, товсте, гіллясте, заввишки до 30 см. Вся рослина гола, має сильний, приємний запах. Листки двічі- або тричіпірчасті, частки у них лінійні або лінійно-ланцетні. Квітки дрібні, в кошиках, трубчасті, з зеленаво-жовтим віночком. Від усіх інших видів ця ромашка відрізняється тим, що кошики в неї без крайових язичкових квіток, тому вона й називається без'язичковою. Суцвіття (кошики) без'язичкової ромашки (часто разом з листям і стеблами) застосовують так само, як і суцвіття аптечної ромашки. Збирають суцвіття без'язичкової ромашки під час цвітіння рослини — з липня по вересень. Без'язичкова ромашка відома в народі й у науковій медицині як протиспазматичний, заспокійливий, болетамувальний, потогінний, вітрогінний і протизапальний засіб. Ліки з цієї рослини є жовчогінним засобом, якщо їх вживати всередину, а при зовнішньому застосуванні — виявляють протизапальну дію. У народній медицині цю рослину застосовують від мігрені й безсоння. Як протизапальний засіб, ліки з без'язичкової ромашки корисні при катарах шлунка й кишок, при простудах, навіть з гарячкою, та при малярії (в поєднанні з золототисячником порівну). У науковій медицині схвалено застосовувати ліки з ромашки цього виду як добрий регулятор менструацій (надмірних і мізерних). Зовнішньо ліки з без'язичкової ромашки застосовують при всіх запаленнях слизової оболонки рота, при бешисі, наривах, ранах і виразках, навіть при хворобі очей. Способи застосування. Відвар: 15,0 або 20,0 на 200,0; по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день. Настойка: 40,0; по 30 крапель 3 рази на день. Порошок (подрібнені квітки й листя); по 2,0, або по 2 пучки чи по 1/2 чайної ложечки 3 рази на день. Полоскання й промивання: 1 частина трави на 20 частин окропу; у вигляді настойки — 1 частина на 10 частин окропу. Ванни: 50 г трави на відро окропу при золотусі, а при подагрі й ревматизмі та при опухах рук і ніг — 200 г трави на відро води й додати склянку солі. Також рекомендуємо переглянути |