Сокирки польові (Consolida regalis, синоніми: С. arvensis, С. segetum, Delphinium consolida);
заячі вушка, зозулині черевички, рогаті волошки, синивода; родина Жовтецевих (Ranunculaceae);
живокость полевая

Обережно ОТРУТА !

Сокирки — надзвичайно гарна рослина, її рогаті фіолетові квіти одразу привертають увагу своєю незвичайністю.

Це трав'янистий однорічник 30-70 см заввишки. Листки ажурні, багаторазово перисто-розсічені, чергові. Стебло прямостійне, розчепірено-розгалужене, опушене короткими, притиснутими волосками. Квітки неправильні, яскраво-фіолетові, рідко рожеві чи ще рідше — білі (альбіноси), зібрані у негусті китиці. Цвітуть у липні-вересні. Плід — листянка. В Україні поширені повсюдно у посівах й на полях, уздовж польових доріг, у лісосмугах.

Сокирки польові застосовують тільки в народній медицині. Для приготування ліків використовують надземну частину рослини та насіння. Траву і квітки збирають під час цвітіння й сушать під укриттям на відкритому повітрі, а насіння заготовляють у стані так званої воскової стиглості. Для отримання повноцінної лікарської сировини рослини зв'язують у снопики, підвішують їх для досушування у теплому провітрюваному приміщенні, а потім обмолочують і провіюють. Готову сировину зберігають у сухих темних приміщеннях.

Трава й квітки рослини містять алкалоїди, флавоноїди, глікозид дельфінін, аконітову кислоту, вищий спирт маніт і пігменти. Насіння багате на жирну олію 28%, у ньому також містяться кураре і подібні алкалоїди. Назва цих речовин походить від отрути кураре (отримують шляхом згущення екстракту стріхносу), якою індіанці Південної Америки змащували наконечники стріл перед полюванням і бойовими діями. Отрута виявляє м'язово-паралітичну дію, розслаблює м'язи (так званий міорелаксант). Неправильне дозування препаратів з насіння викликає параліч дихального центру і порушення серцевої діяльності, тому будь-яке їх застосування потрібно обов'язково узгоджувати з кваліфікованим фітотерапевтом. У домашніх умовах краще не ризикувати, а застосовувати ці засоби для боротьби з домашніми комахами (розмолоте чи розтерте в порошок насіння — ефективний інсектицид).

Потрібно пам'ятати, що рослина дуже отруйна, тому будь-яке застосування препаратів з неї повинно бути узгоджене з лікарем - фітотерапевтом.

Найчастіше вживають траву та квітки рослини. Настої призначають як протизапальний, відхаркувальний і сечогінний засіб. У Західній Європі сокирки входять до складу сечогінних та проносних зборів.

У народній медицині їх застосовують значно ширше: траву сокирок польових призначають при головному болю, циститі, дисменореї, гіпертонічній хворобі, плевриті, кон'юнктивіті, шкірних захворюваннях та як кровоспинний засіб.

За даними українських авторів, токсичні властивості виявляють усі частини рослини, особливо отруйне насіння. Найбільша кількість отруйних речовин (кураринів) у стеблах міститься до початку квітування, у листі — до початку плодоношення. Курарини виявляють центральну міорелаксуючу дію — пригнічують структури центральної нервової системи, які відповідають за тонус поперечносмугастих м'язів, паралізують судиноруховий і дихальний центри, що призводить до сповільнення серцевої діяльності, падіння артеріального тиску і зупинки дихання. В Україні сокирки польові використовують лише у народній медицині.

Настій трави. 20 г сировини на 1 л окропу, настоюють 1 год., проціджують. Приймають по півсклянки тричі на день до їди.

Настій квіток (зовнішнє). 10 г сировини на 0,5 л окропу, настоюють 15 хв., проціджують. Для примочок при гнійному запаленні очей.