Скумпія звичайна (Cotinus coggygria);
жовтниця, парикове дерево, рай-дерево, шевське дерево; скумпия кожевенная

Кущ або невелике (2—3 м зав­вишки) дерево родини сумахо­вих. Листки чергові, прості, обер­ненояйцевидні або еліптичні, ці­локраї, зверху темно-зелені, зісподу — сизуваті, з характер­ним запахом. Квітки дрібні, зе­ленуваті, зібрані в розлогі волоті (більшу частину суцвіття ста­новлять недорозвинені квітки, квітконіжки яких після цвітіння видовжуються до 15—30 мм і по­криваються довгими червонува­тими або зеленуватими волос­ками). Плід — зеленувата, згодом чорнувата кістянка. Цвіте у червні—липні.

Поширення. Скумпія звичайна трапляється в Лісостепу й Сте­пу розсіяно, по всьому Гір­ському Криму й здебільшого в передгір'ях; на сухих кам'я­нистих схилах, вапнякових або крейдяних відслоненнях, у лі­сах, рідко на приморських піс­ках. Рослину вирощують як де­коративний кущ, а також у по­лезахисних лісонасадженнях.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використову­ють листя (Folium Cotini coggygriae), заготівлю якого про­водять у період від початку цвітіння рослини до утворення плодів. Збирають великі, добре розвинуті листки без черешків. Сушать їх на вільному повітрі у затінку або на сонці, роз­стеливши тонким шаром, чи в су­шарці при температурі 40—50°. При сушінні треба уникати зво­ложення сировини (роса, дощ), бо вміст танінів від цього швидко зменшується. Сухої сировини ви­ходить 33%. Зберігають її в су­хому приміщенні без доступу світла. Строк придатності — 2 ро­ки. Аптеки сировину не від­пускають, Її використовують для промислового виробництва та­ніну, а на його основі — препа­ратів тенсал і танальбін.

Хімічний склад. Листя скумпії містить галотанін (до 25%), ела­гову й вільну галову кислоти, флавоноїди (кверцетин, фустин, фізетин, мерицитрин), силіцієву кислоту, метиловий ефір гало­вої кислоти, галактозид, гліко­зидні сполуки та ефірну олію (0,1—0,2%). До складу ефірної олії входять камфен, мірцен, лимонен, а-пінен, ліналоол, l-тер-пінеол та флавон мірицетин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Скумпія звичайна має в'яжучі, протизапальні й ан­тисептичні властивості. Викори­стовують її переважно як зов­нішній засіб: для промивання гнійних ран, при зубному болі й запаленні ясен, вуграх, інфек­ційних тріщинах куточків рота, відмороженнях, дисгідрозі, гіпергідрозі, гноячкових висипах, виразці гомілки, геморої та при білях у жінок. Усередину скум­пію прописують при діареї, ди­зентерії та як протиотруту при отруєнні алкалоїдами й солями важких металів.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — відвар листя (1 сто­лова ложка сировини на 0,5 л окропу, кип'ятити 5 хвилин) по півсклянки 4 рази на день до їди як протипроносний засіб.

Зовнішньо — настій листя  (100 г сировини на 1 л окропу, настоюють до охолодження) для промивання, полоскань,   компресів   і спринцювань.