Смовдь кримська (Peucedanum tauricum);
горичник крымский

Багаторічна трав'яниста рослина родини селерових (зонтичних). Стебла часто численні, цилінд­ричні, колінчасто-покривлені, 40—80 см заввишки, у верхній части­ні трохи гілчасті. Прикореневі й нижні стеблові листка багато­разово трійчасто-розсічені, з кін­цевими частками лінійними, шор­сткими, 1,5—4 см завдовжки. Квітки дрібні, двостатеві, у склад­них 17—21-променевих зонтиках, біля основи яких є обгортка з трьох зміщених на один бік лі­нійно-шиловидних листочків, що рано опадають, а біля основи зонтичків — обгорточки з 5—6 лінійно-нитковидних тонко загост­рених листочків; зубці чашечки дуже короткі; пелюстки світло-жовті, широко-яйцевидні, без ви­їмки на верхівці. Плід — еліптич­на двосім'янка, близько 4—5 мм завдовжки. Цвіте у липні-серпні. В період плодоношення рослини стебла, листкові піхви, зонтики і плоди часто набувають фі­олетового забарвлення.

Поширення. Смовдь кримська росте в Гірському та Півден­ному Криму на сухих кам'я­нистих схилах.

Заготівля і зберігання. Для лі­карських потреб заготовляють коріння рослини (Radix Peucedani ruthenici), яке копають одра­зу після визрівання насіння або рано навесні. Після попереднього пров'ялювання на відкритому по­вітрі коріння досушують на гори­щі або в сушарці при температурі, не вищій за 30°. Сухої сировини виходить 16%. Строк придатно­сті — 2 роки.

Хімічний склад.У корінні рос­лини є ефірна олія і фуроку­марин пеуцеданін.

Фармакологічні властивості і ви­користання. У народній меди­цині відвар коріння смовді крим­ської вживають від кашлю, го­ловного болю, при епілепсії та як засіб, що покращує травлен­ня. Цим же відваром промива­ють гнійні рани, полощуть рот при зубному болі і неприєм­ному запаху з рота.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар коріння (10 г сировини на 1 л окропу) по 1 сто­ловій ложці 4—5 раз на день.