Сугайник отруйний (Doronicum pardalianches);
дороникум ядовитый

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцві­тих). Має повзуче потовщене на вузлах кореневище. Стебла прості або розгалужені, залозисто-опу­шені, 50—120 см заввишки. При­кореневі листки (їх два) і нижні стеблові — з довгими крилатими черешками, глибокосерцевидні, цілокраї, опушені; серединні стеб­лові — короткочерешкові, майже яйцевидні, з двома вушками при основі, по краю виїмчасто-зуб­часті; верхні листки — сидячі, серцевидностеблообгортні, яйце­видно-ланцетні, опушені. Квітки дрібні, зібрані в кошики (коши­ків кілька, рідше вони одиничні); крайові квітки розміщені в один ряд, маточкові, язичкові, золотис­то-жовті; серединні — трубчасті, двостатеві, численні. Плід — сім'янка. Цвіте з липня до вересня.

Поширення. Сугайник отруйний росте в Карпатах по лісах, при­бережних чагарниках, біля струм­ків.

Заготівля і зберігання. З ліку­вальною метою використовують квіткові кошики сугайника, які заготовляють на початку цвітіння рослини, коли язичкові квітки спрямовані вгору. Зібрані кошики розкладають в один шар на папе­рі чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в провітрю­ваному приміщенні і сушать. Готову сировину зберігають у щільно закритих банках чи бля­шанках у сухому темному місці.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Квіткові кошики сугайника містять ефірну олію, гіркі речовини, барвник ксантофіл і невивчену речовину з подраз­ними властивостями.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Настій кошиків сугайника отруйного дають усере­дину в тих самих випадках, що й настій квіткових кошиків арніки гірської. Зовнішньо настій кошиків сугайника використову­ють при невралгіях і ревматизмі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій кошиків (3 г сировини на 200 мл окропу, настою­вати 20—25 хвилин) по третині склян­ки 2—3 рази на день.

Зовнішньо — як відтяжний засіб ви­користовують міцний настій кошиків (12 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 20—25 хвилин).