Сумах дубильний (Rhus coriaria);
сумах дубильный

Кущ або невелике (2—3 м зав­вишки) дерево родини сумахових. Стовбур тоненький, вкритий ко­ричневою поздовжньотріщинуватою корою. Пагони жовтувато- або сірувато-коричневі, вкриті жорсткими волосками. Листки чергові, черешкові, непарноперис­ті; листочки (їх 9—17) сидячі, супротивні, яйцевидні або лан­цетні, великозубчасті, опушені, зверху темно-зелені, зісподу — світло-зелені. Квітки дрібні, одно­статеві (рослини однодомні), зе­ленувато-білі, 5-пелюсткові, в кін­цевих або пазушних видовжено-конічних китицях. Плід — кістян­ка. Цвіте у червні — липні.

Поширення. Сумах дубильний росте в південному Криму на сухих, кам'янистих схилах, на сланцях. У степових і лісостепо­вих районах України його культи­вують як декоративну і фітомеліоративну рослину.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб використовують листя сумаху (Folia Rhus coriarіае), яке заготовляють від почат­ку цвітіння рослини і до утво­рення на ній зелених плодів. Зібраний матеріал розкладають тонким шаром на тканині чи папері і сушать. Можна сушити й на сонці. Готову сировину збе­рігають у сухому приміщенні, яке добре провітрюється. Строк придатності — 3 роки.

Хімічний склад. Листя сумаху містить дубильні речовини (13—25%), мірицитин та інші флавоноїди, ефірну олію (до 0,01%) та аскорбінову кислоту (близько 112 мг %). До складу дубильних речовин входять танін (до 15%), вільна галова кислота та її метиловий ефір.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Сушене листя вико­ристовують як сировину для до­бування медичного таніну та його препаратів (танальбін, тансал, ан­тисептична рідина Новикова). Та­нін використовують як в'яжучий і протизапальний засіб при за­пальних процесах ротової порож­нини, носа, зіва і глотки (по­лоскання 1—2%-ним водним або гліцериновим розчином і змащу­вання 5—10%-ним розчином), при опіках, виразках, тріщинах і про­лежнях (3—5—10%-ні мазі й роз­чини), при отруєнні солями алка­лоїдів і важких металів (промива­ють шлунок 0,5%-ним водним розчином). Настойку листя вико­ристовують у гомеопатії при про­носі, ревматизмі, подагрі й пара­лічах. У народній медицині настій листя п'ють при кровотечах, за­хворюваннях жовчних шляхів, проносах у зв'язку з ентеритом і колітом, при ревматизмі, подагрі й паралічах.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо — настій (1 чайну лож­ку свіжого листя настоюють 1 годину на склянці окропу, проціджують) по 1 столовій ложці 3—4 рази на день;

танальбін (Tannalbinum) по 0,3—0,5— 1 г на прийом (дітям по 0,1—0,5 г залежно від віку) при гострих і хро­нічних захворюваннях кишечника (про­носах);

таблетки «Тансал» (Tabulettae «Tansalum») по 1 таблетці 3—4 рази на день при запальних захворюваннях кишечника (коліти, ентерити).