Синюха голуба (Polemonium coeruleum);
синюха голубая

Багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових. Стебло прямостояче, 40–100 см заввишки. Листки чергові, черешкові (лише верхні майже сидячі), непарноперисті; листочки (їх 17–21) яйцевидноланцетні або видовженоланцетні, при основі закруглені, на верхівці – загострені. Квітки двостатеві, правильні, зібрані верхівковими волотевидними суцвіттями; віночок голубий або темно-голубий, дзвониковидно-колесовидний, з коротенькою трубочкою, частки його закруглені, майже вдвоє довші за трубочку. Плід – коробочка. Цвіте з червня до серпня.

Поширення. Синюха голуба росте на вологих луках, по чагарниках і на лісових галявинах у лісових районах, у Лісостепу, крім Покуття і Поділля, в північно-східній частині Степу.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують кореневище з коренями синюхи (Rhizoma cum radicibus Polemo-nii), які заготовляють восени або навесні в період утворення стебел. Викопують лише молоді рослини. Для відновлення заростей на ділянці, де заготовляють сировину, треба залишати 15–20 % рослин, насамперед старих, які дають сировину низької якості. На плантаціях рослини виорюють плугом у перший або в другий рік культури. З зібраної сировини обтрушують землю, звільняють її від стебел (залишки стебел не повинні перевищувати 1 см), розрізують уздовж на 2–4 частини, очищають від гнилих частин і швидко миють у холодній проточній воді. Сушити сировину можна на сонці, під укриттям або в сушарці при температурі 50– 60°. Сухої сировини виходить 19–20 % . Зберігають у сухому прохолодному приміщенні. Строк придатності – 3 роки.

Хімічний склад. Кореневища з коренями синюхи містять тритерпенові сапоніни (20–30%), смолисті речовини, органічні кислоти, ефірну олію (сліди), жири та крохмаль.

Фармакологічні властивості і використання. Галенові препарати синюхи голубої збільшують кількість харкотиння, полегшують відхаркування, зменшують катаральні явища, заспокійливо діють на центральну нервову систему, підвищують зсідання крові. За ефективністю відхаркувальної дії синюха не поступається перед сенегою, а за ефективністю седативної дії перевищує валеріану лікарську  і  собачу кропиву звичайну у 8–10 раз. Застосування препаратів синюхи, як відхаркувального засобу, показане при хронічних і гострих бронхітах, при крупозній пневмонії в стадії лізису та при туберкульозі легень, що супроводиться болісним кашлем. Як седативний і протисудомний засіб синюху вживають при безсонні, нервово-психічних потрясіннях, епілепсії й тетанії. В поєднанні з сухоцвітом багновим застосування синюхи показане і дає добрий терапевтичний ефект при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій із кореневищ з коренями (6 г, або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3–5 раз на день через 2 години після їди. При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки за півтори години до іди вживають усередину настій трави сухоцвіту багнового (10 г сировини на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці тричі на день, а через 2 години після їди – настій кореневищ з коренями синюхи (готують, як у попередньому прописі) також по 1 столовій ложці тричі на день (курс лікування – 3 тижні).