Сокирки польові (Consolida iegalis);
заячі вушка, рогаті волошки; живокость полева

Однорічна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розчепірено-розгалужене, короткопритиснутоопушене, 20– 60 см заввишки. Листки чергові, багаторазово розсічені на лінійні загострені частки; нижні – черешкові, верхні – сидячі. Квітки неправильні, з простою п'ятичленною яскраво-фіолетовою, рожевою або білою оцвітиною, зібрані в негусті китиці, що утворюють     волотевидне суцвіття; верхній листочок оцвітини при основі видовжений у шпорку. Плід – листянка. Цвіте у червні – серпні.

Поширення. Сокирки польові ростуть по всій території України як бур'ян у посівах, біля доріг, у лісосмугах.

Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Consolidae arvensis), квітки (Flores Calcatrippae) і насіння (Semen Consolidae, син. Semen Calcatrippae). Траву і квітки збирають під час цвітіння рослини. Сушать їх під наметом або в приміщенні, яке добре провітрюється. Сухої трави виходить 25 % , квіток – 15 % . Насіння заготовляють, коли воно перебуває в стадії воскової стиглості: траву зв'язують у снопики, сушать і обмолочують. Насіння віють і досушують. Сухого насіння виходить 90 % . Готову сировину зберігають у сухих темних приміщеннях. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить алкалоїд калькатрипін, флавоноїди (кверцетин, кемпферол, ізорамнетин). У квітках є алкалоїди калькатрипін, магнофлорин, делькозин, антоціановий глікозид дельфіній, флавоноїди, маніт, аконітова кислота, пігменти. Насіння містить до 1 % алкалоїдів (дельсонін, делькозин, лікоктонін, консолідин), жирну олію (до 28%).

Фармакологічні властивості і використання. Трава сокирок польових виявляє сечогінну дію, квітки – протизапальну та відхаркувальну, насіння – інсектицидну. Рослина отруйна, особливо насіння. Алкалоїди її виявляють курареподібну дію, тобто паралізують дихальний центр і впливають на роботу серця. Проте в цілому сировина малотоксична, про що свідчить широке її використання в народній медицині: від головного болю, при циститі, дисменореї, кон'юнктивіті, від глистів, зубного болю, гіпертонії, при запаленнях легень і плевриті, захворюваннях шкіри і як кровоспинний засіб. У науковій медицині рослина сама по собі не вживається, але входить до складу сечогінного збору Hermes № 7 (ФРН) та послаблюючого Midro (Австрія), які аптеками в СРСР не відпускаються.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій трави (20 г сировини на 1 л окропу, настоюють 1 годину) по 1 склянці 3 рази на день до їди.

Зовнішньо – настій квіток (10 г сировини на 0,5 л окропу, настоювати 15 хвилин) для примочок при гнійному запаленні очей: мазь (порошок насіння змішують зі смальцем у співвідношенні 1:10) від корости (натирати тричі на день по 5 хвилин).