Спориш звичайний (Polygonum   aviculare);
гусятник, куряча трава, моріжок; горец птичий

Однорічна рослина родини гречкових. Стебло здебільшого лежаче, розгалужене, 10–25 см завдовжки. Листки чергові, еліптичні або видовженоланцетні, цілокраї, з коротким черешком і з сріблясто-білими плівчастими прилистками, зрослими в розірвану вгорі і бахромчасту трубочку, що обгортає основу меживузля. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, по 2–5 у пазухах листків, з простою п'ятироздільною зеленуватою, по краю рожевою або білою оцвітиною. Плід – горішок. Цвіте з липня до пізньої осені.

Поширення. Спориш звичайний росте по всій території України вздовж доріг, на подвір'ях, смітниках і полях.

Заготівля і зберігання. Для медичних потреб використовують траву споришу (Herba Polygoni avicularis). Траву зрізують ножем або серпом, розкладають у затінку тонким шаром і сушать. Штучне сушіння проводять при температурі 40–50°. Сухої трави виходить 22–23 % . Готову сировину зберігають у сухому провітрюваному приміщенні. Строк придатності – 3 роки. Трава споришу є у продажу в аптеках.

Хімічний склад. Трава споришу звичайного містить дубильні речовини (0,19%), флавоноїди (авікулярин, ізорамнетин, кверцетин, кемпферол, кверцетин-3-арабіно-зид, лютеолін, мірицетин), ефірну олію (сліди), кумарини (скополетин, умбеліферон), сапоніни, леткий алкалоїд, вітамін С (57– 450 мг % ), каротин, пектин, сполуки кремнієвої кислоти, органічні кислоти, полісахаридний комплекс, залізо та інші речовини.

Фармакологічні властивості і використання. Багатий на біологічно активні речовини хімічний склад споришу зумовлює його різнобічні фармакологічні властивості. Галенові препарати рослини зменшують проникність стінок судин і підвищують здатність крові до зсідання (дія флавоноїдів, дубильних речовин і сполук кремнію), перешкоджають утворенню сечових каменів (дія розчинних сполук кремнієвої кислоти), підвищують діурез, виводять з сечею надлишок іонів натрію і хлору, збільшуючи фільтрацію в ниркових клубочках і зменшуючи зворотну резорбцію в ниркових канальцях, поглиблюють дихання, знижують артеріальний тиск, посилюють скорочення матки, виявляють антитоксичну дію. Завдяки дубильним речовинам, які мають антимікробні, протизапальні і в'яжучі властивості, галенові препарати споришу позитивно впливають на функцію шлунково-кишкового тракту. Найдоцільніша форма застосування – настій. Пероральне вживання настою показане при хронічних захворюваннях сечовивідних шляхів, ослабленні фільтраційної функції ниркових клубочків і появі в сечі великої кількості мінеральних солей, особливо солей щавлевої кислоти, при гастроентеритах, проносі різної етіології, при підвищеній проникності стінок судин і незначних діапедезних кровотечах із ушкоджених судин слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, при функціональній недостатності печінки і при захворюваннях, пов'язаних з затримкою в організмі токсичних продуктів обміну. Як допоміжний засіб настій трави споришу дають усередину на початкових стадіях нирковокам'яної хвороби, в післяопераційному періоді після видалення сечових каменів, при сечокислому діатезі та при деяких шкірних захворюваннях (вугри, фурункули, деякі дерматити). В акушерсько-гінекологічній практиці настій трави споришу призначають для прискорення післяродової інволюції матки, при гіперменореї, маткових кровотечах у післяродовий та післяабортний періоди і хворим з фіброміомою матки. Особливо ефективним є застосування настою при залізодефіцитній вторинній анемії, спричиненій тривалими ювенільними матковими кровотечами і кровотечами в післяродовий і клімактеричний періоди. У народній медицині, крім того, спориш використовують при захворюваннях дихальних шляхів, при набряках різного походження, малярії, кахексії, як загальнозміцнюючий і тонізуючий засіб при нервовому виснаженні, загальній слабкості після тяжких хвороб та слабкості в похилому віці. Як зовнішній засіб використовують ошпарену траву споришу (прикладають до заднього проходу при випаданні геморойних шишок і прямої кишки). Препарати споришу протипоказані при гострих запаленнях нирок і сечового міхура. У гомеопатії використовують есенцію з свіжої трави споришу.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій трави (15 г або 3 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по половині – третині склянки 2–3 рази на день перед їдою.

Зовнішньо – лікувально-профілактична ванна для дітей (дезинфікує, заспокоює, стимулює обмін речовин, лікує різні алергічні захворювання, особливо ексудативний діатез, виявляє загальнозміцнюючу дію) 150–200 г суміші листя берези бородавчастої, кропиви дводомної і смородини чорної, трави багна звичайного, споришу звичайного, чебрецю плазкого, фіалки триколірної, череди трироздільної і чистотілу звичайного, гілочок калини звичайної, коріння лопуха справжнього та квіток ромашки без'язичкової, взятих у співвідношенні 3:3:4:4:5: 5:4:5:4:4:4:3, заливають 5 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40–50 хвилин, проціджують і вливають у ванну (температура води 36–38°, тривалість процедури –10– 20 хвилин, приймати 1 –2 рази на тиждень); лікувально-профілактична ванна для дорослих (стимулює обмін речовин в організмі, виявляє заспокійливу і загальнозміцнюючу дію, показана при ожирінні) : 250 г суміші (порівну) трави споришу звичайного, хвоща польового, собачої кропиви п'ятилопатевої і чебрецю плазкого, кореневищ пирію повзучого та квіток ромашки без язичкової змішують з 250 г сінної потерті, заливають 10 л холодної води, доводять до кипіння, настоюють 40–50 хвилин, проціджують і вливають у ванну (температура води 36–39°, тривалість процедури – до 20 хвилин, приймати 1–2 рази на тиждень).