Синюха блакитна (Polemonium coeruleum).
Родина синюхових — Polemoniaceae.

З лікувальною метою використовують корені й траву.

Росте на лісових галявинах, по вологих місцях, по берегах річок, на обліснених схилах гір та серед чагарників. Поширена в Європейській частині Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, на Кавказі, в більшій частині Сибіру, а також у Західній Європі та на Скандінавському півострові.

Синюха блакитна, або голуба — багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище товсте, до 3 см у поперечнику, коротке — не більш як 5 см, повзуче, з тонкими мочкуватими коренями; спочатку гірке на смак, а потім солодкувате, з відчуттям слизу. Стебла здебільшого одиночні, прості, прямостоячі, рівномірно облиствлені, заввишки до 120 см. Листки чергові, непарнопірчасті, з багатьма довгасто-яйцевидними листочками з загостреними кінчиками. Прикореневі листки в розетці, стеблові — чергові. Квітки сині або синьо-лілові, чи блакитні (тому й рослину так називають), зібрані у верхівкову видовжену або китицевидну волоть. Плоди — майже кулясті коробочки, що легко розтріскуються.

Під час заготівлі коренів цієї рослини їх треба швидко мити й обов'язково різати вздовж. Сушити їх можна й на сонці.

До активних у хімічному відношенні речовин, що в в корені блакитної синюхи, належать головним чином сапоніни, які виявляють досить сильну відхаркувальну дію; тому корінь цієї рослини не поступається і навіть перевищує за своєю ефективністю сенегу.

В народній медицині, крім коренів, використовують і траву блакитної синюхи, але вона менше цінна як лікарський засіб.

Блакитну синюху, як рослину, що цілком замінює собою сенегу та іпекакуану, допущено Ученою медичною радою Міністерства охорони здоров'я СРСР до використання в лікувальній практиці.

При хворобах дихальних шляхів, особливо хронічних, екстракт коренів блакитної синюхи виявляє чудову дію, особливо, якщо ліки вживати перед самісіньким приступом кашлю.

Ці ліки діють як відхаркувальний, болетамувальний і заспокійливий засіб. Вони особливо корисні при коклюші. Останнє доводить, що ліки з кореня блакитної синюхи мають особливу властивість впливати на центральну нервову систему.

За ініціативою ВІЛАРу приблизно з 1952 р. блакитну синюху (в суміші з сухоцвітом) введено в практику для лікування виразкових процесів у шлунково-кишковій ділянці.

Ліки з цих рослин застосовують так: за півгодини до їди вживають усередину відвар болотяного сухоцвіту (10,0 - 200,0) по 1 столовій ложці 3 рази на день; а через 2 години після їди вживають відвар з коренів блакитної синюхи (6,0 - 200,0) — також по 1 столовій ложці З рази на день. Курс лікування триває 3 тижні. Болотяного сухоцвіту при цьому додають для заспокоєння нервової системи.

При цих хворобах блакитну синюху застосовують і в народній медицині у вигляді простих або згущених (замість екстракту) відварів з коріння, а іноді й з трави рослини.

Способи застосування. Відвар: 3,0, 6,0 або 8,0 на 200,0; по 1 столовій ложці 3 рази на день через

2 години після їди.

Екстракт: 25,0; по 15 крапель 3 рази на день.

Саморобний екстракт (тобто відвар, згущений до половини або до значної густоти); по 1 чайній ложечці 3 рази на день.