Софора японська: (Sophora japonica).
Родина бобових - Leguminosae.

З лікувальною метою використовують її плоди.

Поширена на півдні, росте в садах, у парках і вздовж доріг. Її багато вирощують як декоративну рослину й чудовий медонос.

Софора японська — дерево до 10 м заввишки, з непарнопірчастими листками. Квітки в китицях, зібраних великими волотями на кінцях гілок, дрібні, жовтаво-білі; віночок до 10 мм завдовжки. Плід — біб. Боби звислі, циліндричні з чотковидними перетяжками, трохи м'ясисті, темно-червонаві, завдовжки близько 10 см, нерозкривні. Насіння чорне, багато його виявляється нерозвинутим. Цвіте рослина в серпні — вересні, плоди дозрівають у вересні — жовтні.

Хімічний склад й фармакологічні властивості рослини ще мало вивчено. Лікарі застосовують лише настойку зрілих плодів софори на 56° спирті (1 частина плодів на 5 частин спирту, настоювати 10 днів) і тільки зовнішньо — гіри гнійних ранах, трофічних виразках та опіках.

В народній медицині при свіжих і таких, що довго не загоюються, ранах та при рубцях, спричинених опіком, софору застосовують у вигляді настойки. Застосовують її ще й при наривах і флегмонах, при тріщинах сосків грудних залоз та при випаданні волосся. В останньому випадку настойку софори застосовують розведеною у відношенні 1 : 10. Розведений відвар використовують для спринцювань при запальних захворюваннях жіночих статевих органів.

Усередину софору вживають при підвищеному тиску крові, для поліпшення апетиту і як снотворний засіб та проти дизентерії, при внутрішніх кровотечах, туберкульозі легень (у початковій стадії) й парапроктитах (запаленні клітковини навколо прямої кишки).

Способи застосування. Настойка: 10 г товчених плодів на 90 г московської горілки (якщо не на вагу, то 1—2 столові ложки подрібнених плодів на півлітра горілки); настоювати в теплому місці 10 днів, зрідка збовтуючи; по 30 крапель 3 рази на день до їди.

Відвар (од випадання волосся): 5 г (1 чайна ложечка) софори на 95 г (півсклянки) окропу; настоювати 10 хвилин, а потім процідити.