СОСНА ЛІСОВА —

Pinus silvestris L.

Родина Соснові — Pinaceae

Як виглядає? Хвойне вічнозелене дерево 20—40 м заввишки. Крона його округла. Кора світла, червоно-бура, злущується тонкими шарами. Листки розміщені (глиця — чатина) по 2 на верхівках скорочених пагонів, 5—7 см завдовжки, снзо-зелені, з помітними блакитно-білими смужками і зубчастим краєм. Рослина однодомна. Зеленувато-жовті мікростробіли (чоловічі шишки) утворюються в основі молодих довгих пагонів у пазухах покривних листків. Насінні ж (жіночі) шишки — поодинокі або по 2—3 на загнутих до низу ніжках, овально-конічні, червонуваті. Зрілі шишки— матові, суцільні, щитки лусок майже ромбічні з 4—6 гранями. Насіння чорне з крилом, яке втричі довше за нього. Цвіте у червні.

Де росте? На Поліссі, в північній та південній частині Лісостепу і північній частині Степу, на піщаних грунтах рік Тясьмина, Росі, Псла, Ворскли, Сіверського Дінця, Оскола, Айдару, Красної, Самари, переважно на піщаних і супіщаних грунтах. З горішків кедрової сосни європейської (Pinus cembra L.), острівці якої можна зустріти в Горганах, виготовляють запашну олію (250 г з 1 кг) та смачне й поживне кедрове молоко.

Що й коли збирають? Пагони і смолу (живицю), протягом усього літа (бруньки і пагони найкраще збирати в лютому — березні). Особливо ціняться пагони карликової сосни (жерепу) — Pinus montana Mill. (Pinus mugo Turra).

Коли застосовують? При цинзі як вітамінний напій: із свіжих зібраних гілок сосни обдирають глицю, промивають її холодною водою і ріжуть на січку. 4 склянки такої січки заливають 2,25 склянки холодної води, туди додають 2 чайні ложки розбавленої соляної кислоти і ставлять у темне місце на 2—3 дні; потім відціджують і п'ють по 1 склянці на день.

Через те що в бруньках і глиці є летка олія, вітаміни В₂, К і каротин, флавоноїди, смоли, дубильні речовини, вітамін С, мінеральні солі, фітонциди тощо, відвар, напар і настій соснових бруньок вживають як відхаркувальний, протигнильний, дезинфікуючий, жовчогінний і сечогінний засіб (діє скипидар, в якому є терпени — пінен, лімонен, борнеол, борнілацетат та інші, гірка речовина пініпікрин).

Застосовують у вигляді відвару. В 1 л води варять 5—7 хвилин 30 г бруньок, і відвар випивають протягом дня за 3 рази; при захворюваннях верхніх дихальних шляхів, хронічному бронхіті, при каменях і піску в нирках і сечовому міхурі, подагрі.

У вигляді чаю готують так. 1 столову ложку суміші (порівну) соснових бруньок, квіток алтеї і квіток дивини кип'ятять хвилину в 2 склянках води, настоюють 10 хвилин, відціджують і п'ють по півсклянки через кожні 3 години.

Настій шишок п'ють при надмірних менструаціях. Засобом для досягнення довголіття вважають пилок, висипаний із зібраних під час цвітіння і висушених на сонці жовтих мікростробілів сосни. Вживають пилок по 4 г (1 чайна ложка) 2—3 рази на день, до їди. Пилок цей, зварений з молоком, з додатком меду й масла вживають також при туберкульозі легень.

При рахіті, грижі, подагрі, потінні ніг і для лікування нервової збудності беруть на 5 л води 3 повні пригорщі пагонів чи самої глиці і варять їх 3 години. Відвар додають до повної ванни. Ванни повторюють тричі на тиждень (див. Смерека європейська). Дьоготь, отриманий внаслідок сухої перегонки стовбурів і гілок сосни (або смереки), вживають для лікування екземи, лускатого лишая, корости — має дезинфікуючу, протимікробну і місцеву подразну дію.

А також зверніть увагу на статтю Сосна обыкновенная