Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Сухоцвіт болотяний |
|
Gnaphalium uliginosum L. Родина Айстрові — Asteraceae, або Складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Однорічна трав'яниста рослина 10—15 см заввишки. Стебло від основи простерто-гіллясте (кущем), разом з листками шерстисто-сіроповстисте. Листки лінійно-довгасті з однією жилкою. Кошики дрібні, зібрані тісними пучками по 3—10 в клубочки на кінцях гілок, при основі густопухнасті, черепицеподібно обгорнені бурими листочками, квітки жовто-білі. Цвіте протягом усього літа, найбільш інтенсивно — у серпні. Де росте? В лісових і північних лісостепових районах на вогких луках, вологих полях, по берегах річок, при канавах, у посівах на низьких місцях (можна сплутати з жабником — Filago arvensis L., кошики якого не мають бурих листочків і розташовані не лише на кінцях стебел, але і в пазухах верхніх листочків та утворюють колосовидні суцвіття; напар вживають при проносах, лихоманці). Що й коли збирають? Усю рослину, під час її інтенсивного цвітіння в суху, сонячну погоду. Коли застосовують? У початковій стадії гіпертонічної хвороби, при нервовій збудності у осіб, які страждають від безсоння або відчувають безпричинний страх; при стенокардії (грудній жабі), прискореному серцебитті (в суміші — порівну — з собачою кропивою серцевою і квітками глоду); при болях (спазмах) у шлунку зі здуттям і печією, при виразці шлунка і дванадцятипалої кишки (в суміші — порівну — зі звіробоєм і золототисячником) Від сухоцвіту зникають болі й симптоми ніші, поліпшується самопочуття, хворі набугають ваги. Алкалоїд гнафалін, що міститься у сухоцвіті болотяному, розширює коронарні судини. Крім того, в рослині є вітамін С, каротин, леткі олії, дубильні речовини, смоли, тіамін, фітостерини. Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть І столову ложку подрібненого сухоцвіту (суміші) і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1 склянці двічі на день, перед обідом і перед сном. Напар понижує тиск крові і, розширюючи периферичні судини, уповільнює скорочення серця, посилює перистальтику кишок. При гіпертонії в 1 л окропу настоюють (порівну) по 1 столовій ложці трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви серцевої, квіток глоду і листків омели протягом 8 годин. П'ють по півсклянки 3 рази на день, через годину після їди. При підвищеній нервовій збудності, безсонні 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, коренів і кореневищ валеріани і трави вересу в співвідношенні 3:3:1:4 настоюють на 1 л окропу в духовці протягом 12 годин. Вживають по 1 столовій ложці 4 рази на день.
При підвищеній нервовій збудності, під час клімактерію і при істеричних припадках 4 столові ложки суміші трави сухоцвіту болотяного, трави маренки запашної, трави собачої кропиви, трави чебрецю і листків ожини в співвідношенні 1,5 : 2 : 2 : І : 2,5 настоюють 10 хвилин на 1 л окропу і п'ють по півсклянки 4 рази на день, через годину після їди. При серцевих захворюваннях, ядусі, запамороченнях і нервових розладах настоюють 1 столову ложку суміші трави сухоцвіту болотяного, трави собачої кропиви, квіток глоду і квіток ромашки лікарської в співвідношенні 1 : 1 : 1 : 1,5 протягом 8 годин в 1 склянці окропу і п'ють по півсклянки 3 рази на день, через годину після їди. При гастритах з підвищеною кислотністю (з печією і запорами) суміш (по 10 г кожного) трави сухоцвіту болотяного, трави звіробою, трави бобівника трилистого, трави пижма, кореневищ і коренів валеріани, кореневищ і коренів тирличу, кореневищ аїру і помаранчевих шкірок настоюють 21 день на сонці в 1 л міцної горілки. Вживають по 2 столові ложки вранці (натщесерце) і ввечері (іще див. Синюха блакитна). Зовнішньо застосовують у вигляді настою на льняній олії (50 г на 1 л) для лікування ран, ошпарень, нориць із застарілих виразок гомілки та при рентгенівських опіках. При гіпертонії рекомендують ножні ванни з напаром сухоцвіту (50 г на 1 л веди, кип'ятять 5 хвилин). Відваром сухоцвіту промивають піхву для лікування ерозій і виразок шийки матки. Також рекомендуємо переглянути |
СУХОЦВІТ БОЛОТЯНИЙ —