Щитник чоловічий (Dryopteris filix mas, або Aspidium filix mas)
папороть чоловіча, сорокозуб.
Родина багатоніжкових — Polypodiaceae.

З лікувальною метою використовують кореневище цієї рослини.

Росте в листяних лісах поміж чагарниками, а іноді й окремо на схилах гір. Дуже поширений по всій Північній півкулі.

Щитник чоловічий — багаторічна спорова рослина, що не має квіток. Кореневище товсте, косо висхідне, завдовжки 10—30 см; з нижнього боку відходить багато тоненьких корінців. Все кореневище покрите (ніби лускою) залишками черешків від листків минулих років, що залишаються під землею протягом тривалого часу живими. Це характерна відмітна особливість цієї рослини. Листки зібрані пучком, великі, темно-зелені, на коротких товстих, покритих іржаво-бурими лусочками черешках. їхня пластинка видовжено-еліптична, доверху тонко загострена, двічі пірчастороздільна. В кінці літа на нижньому боці верхньої частини листка з'являються розміщені в два ряди вздовж середньої жилки листка тарілочкоподібні, прикриті ниркоподібними покривальцями, спороносні утвори бурого кольору (соруси — купки спорангіїв зі спорами). Це друга відмітна особливість рослини. Кореневище й. залишки черешків ззовні бурі, а на зламі — світло-зелені. Якщо кореневища зберігати довго і в сирому місці, вони буріють і стають непридатними.

Хімічний склад кореневища чоловічого щитника добре вивчено в науковій медицині. Його вживають як активний засіб проти стьожкового глиста (солітера). Треба тільки не забувати, що воно отруйне й для людини, якщо затримається в кишках і всмокчеться в кров. Тому після першого вживання його через 1—2 години, після останньої порції — через півгодини, обов'язково дають проносний засіб (але не рицинову олію, її можна вживати тільки через 5 годин).

Взагалі при вживанні екстракту кореневища чоловічого щитника можуть бути побічні шкідливі явища, тому лікуватися ним треба під старанним наглядом лікаря.

Екстракт протипоказаний при декомпенсації (недостатності) серця, хворобах печінки й нирок, при виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, гострих шлунково-кишкових і гарячкових захворюваннях, при вагітності, різкому виснаженні, недокрів'ї та при активному туберкульозі.

Кореневище чоловічого щитника ефективне не тільки проти солітера, а й проти бичачих або свинячих ціп'яків і карликового ціп'яка.

Щоб удалося вигнати солітера, якщо лікування з якої-небудь причини проводять без лікаря, треба провести такі процедури: за 1—2 дні до лікування призначають поживну, але таку, що легко засвоюється (рідку), їжу, бідну на жири (білий хліб, сухарі, який-небудь куліш, свіже й кисле молоко, кисломолочний сир, рідкі молочні каші, варену свіжу рибу, киселі, каву, чай; дозволяється й цукор).

Напередодні лікування на вечерю п'ють лише солодкий чай або каву з сухарями; на ніч вживають проносну сіль (30,0); перед сном рекомендується з'їсти кусочок оселедця з цибулею. Вранці, натщесерце, поступово, через кожні 15—20 хвилин, вживають готові або саморобні пілюлі з екстракту чоловічого щитника. Через 30 хвилин після вживання останньої порції ліків хворому дають сольовий проносний засіб (30,0); якщо за 3 години не буде випорожнення, то ставлять теплу клізму. Якщо паразит вийде без головки, то треба ще 1—3 рази поставити клізму.

У народі прийнято при позиві до випорожнення сідати на горщик з гарячим молоком (чверть посудини) й натужуватися.

Способи застосування. Екстракт чоловічого щитника ефірний — готовий препарат; 5,0 його розділено на 10 капсул, які треба вживати через кожні 5 хвилин, запиваючи водою, або 1% розчином соди.

Якщо нема готового препарату, його можна замінити відваром кореневища (10,0—200,0), згущеним до половини, і вживати по 1 чайній ложечці, тобто по 4—5 мл, з медом. Цю кількість відвару ділять на 10 пілюль, які замішують на борошні. Це для дорослих, а дітям цей відвар треба давати відповідно до того, скільки їм років.