Шипшина травнева (Rosa majalis, синонім — R. cinnamomea);
шипшина корична; родина Розових (Rosaceae);
шиповник коричный

Шипшина — вихідна форма улюбленої усіма троянди, яка здавна привертає увагу людей своїми ароматними квітами. Це кущ заввишки до 2 м з гілками, всіяними великими шипами, які розташовані парами біля основи листків. Листки рослини непарноперисті, довгастояйцеподібні, короткочерешкові. Квітки діаметром 3-5 см. Цвітуть з початку червня до липня. Плоди шипшини, так звані гіпантії, м'ясисті, оранжеві чи оранжево-червоні, діаметром до 1,5 см. Дозрівають у серпні-вересні й не опадають після заморозків. Шипшина травнева росте у лісах, серед чагарників, уздовж річок і струмків інколи утворює зарості. На луках трапляється рідко. Зростає по всій території середньої смуги Росії й у Сибіру. На Далекому Сході витіснена шипшиною зморшкуватою (R. rugosa), яка введена в культуру в Європейській частині Росії. На території України шипшина травнева зростає у лісах, серед чагарників, берегами річок і струмків, рідше — на луках у північних областях.

Для приготування ліків використовують свіжі чи сушені плоди рослини. Заготовляють їх після повного дозрівання, у вересні, обережно обриваючи з колючих гілок. Зібрані плоди пров'ялюють у затінку на відкритому повітрі, а потім сушать у сушарці чи духовці при температурі 80 °С.

Шипшина — унікальна вітамінна і лікарська рослина. Її плоди містять до 17% вітаміну С — у 10 разів більше, ніж чорна смородина, і в 100 разів більше, ніж лимони. До їхнього складу також входять каротин (провітамін А), вітаміни B1 В₂, РР, К, пантотенова кислота, флавоноїди, цукри, пектинові речовини, органічні кислоти, мікро- і макроелементи та інші сполуки. Застосовують препарати шипшини травневої у науковій та народній медицині.

Плоди рослини виявляють протицинготну, антисклеротичну і протизапальну дію, позитивно впливають на загальний обмін речовин, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин, підвищують опірність організму до несприятливих факторів, стимулюють секрецію жовчі й збільшують сечовиділення. Плоди шипшини використовують для профілактики гіпо- та авітамінозів; вживають при гострих і хронічних інфекціях, захворюваннях печінки, кишечнику, виразковій хворобі, діатезі, кровотечах, гемофілії, хворобах щитоподібної залози. Добрий ефект дають плоди при лікуванні захворювань органів дихання. Препарати шипшини приймають при холециститі, холангіті та хронічному гепатиті, особливо добре допомагає при цих захворюваннях сироп із плодів.

З насіння шипшини отримують цілющу олію, яку використовують як місцевий засіб для загоєння ран, тріщин сосків у матерів-годувальниць, при стоматитах, гінгівітах і пролежнях. За своїми терапевтичними властивостями олія шипшини близька до обліпихової.

Сироп з плодів шипшини і шипшинову олію відпускають у спеціалізованих аптеках.

Бджоли збирають з квіток рослини багато пилку. У Росії, Україні та сусідніх країнах зростає понад 200 видів шипшини, усі вони мають подібні лікарські та медоносні властивості.

Настій плодів. 1 столову ложку сухих плодів заливають 200 мл окропу. Настоюють у закритій посудині (краще у термосі) 8-12 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 2-3 рази на день до їди.