Шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata);
шлемник обыкновенный

Багаторічна трав'яниста, з пов­зучим кореневищем рослина ро­дини губоцвітих. Стебла чотири­гранні, висхідні, 10—90 см зав­вишки, прості або розгалужені, вкриті в нижій частині розсіяни­ми, у верхній — густішими вниз відігнутими короткими волоска­ми. Листки супротивні, коротко-черешкові, яйцевидно- або видовженоланцетні, з неглибокосерцевидною основою і тупувато-за­гостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті (набагато ви­ще середини, але не до самої верхівки), опушені зверху розсі­яними короткими, зісподу — гу­стішими і довшими волосками, приквіткові листки подібні до стеблових, але дрібніші. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, пазушні, повернуті в один бік, у негустому, переривчастому, ки­тицевидному, невиразно відо­кремленому від вегетативної ча­стини стебла суцвітті. Чашечка трубчастодзвониковидна, зовні густо опушена, всередині гола, двогуба; верхня губа при основі з опукловвігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синьо-фіолето­вий, з жовтуватою на черевному боці трубочкою і жовтою плямою з синіми плямочками на спідній губі, зовні волосистий; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох одно­насінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня.

Поширення. Шоломниця звичайна росте на заплавних луках, по бе­регах річок, болотах, вільшняках по всій території України, крім Криму.

Заготівля і зберігання. Для медич­них потреб заготовляють траву шоломниці (Herba Scutellariae). Сировину збирають під час цві­тіння рослини й використовують свіжою або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тка­нині під укриттям на вільному по­вітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберітають у добре закритих бан­ках або бляшанках.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад потребує даль­шого вивчення. Відомо, що всі частини рослини містять глікозид скутеларин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Шоломниця звичайна виявляє гіпотензивну, седативну, сечогінну, в'яжучу й кровоспин­ну дію, сприяє розрідженню хар­котиння. У народній медицині настій трави шоломниці дають усередину при гіпертонії, водян­ці, кровотечах (внутрішніх і зов­нішніх) та при кашлі з виділен­ням густих мокрот.

Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (1 чайну лож­ку свіжої або сухої трави настояти 1 годину на 200 мл окропу, проціди­ти) — по 1—2 столові ложки 3—4 ра­зи на день.