Рекламна пауза
Медицина
- Гинкго Билоба (фото)
- Парило звичайне - репейничек обыкновенный (фото)
- Конвалія звичайна - ландыш майский (фото)
- Рослини, які мають протипоказання для вжитку
- Калина звичайна - калина обыкновенная (фото)
- Ромашка лікарська - ромашка лекарственная (фото)
- Осика - осина обыкновенная (фото)
- Кувшинка (Астахова В.Г.)
- Ялівець звичайний - можжевельник обыкновенный (фото)
- Види і будова рослин
- Фитолакка, Лаконос (биохимия, фото)
- Живокіст лікарський (гав'яз)
- Бузок звичайний - сирень обыкновенная (фото)
- Перстач білий - лапчатка белая (фото)
- Геморой - лікування травами
- Сокирки польові - живокость полевая (фото)
- Лілія лісова - лилия лесная (фото)
- Терен звичайний - тёрн колючий (фото)
- Беладонна звичайна - красавка обыкновенная (фото)
- Грибкові захворювання шкіри
- Горіх волоський - орех грецкий (фото)
- Закрепи (запори) - лікування травами
- Ландыш майский - конвалія звичайна (выращивание и культивирование)
- Липа серцелиста - липа сердцелистная (фото)
- Первоцвіт весняний - первоцвет весенний (фото)
- Туя західна - туя западная (фото)
- Ортилия однобокая (рамишия) Боровая матка (фото)
- Мучниця звичайна - толокнянка обыкновенная (фото)
- Закрепи (запори) - лікування зборами лікарських рослин
- Фібріома матки
- Башмачок красный (крупноцветный)
- Модрина сибірська - лиственница сибирская (фото)
- Екзема - лікування травами
- Вітаміни
- Алкалоїди
- Алое деревовидне (столітник)
- Глуха кропива біла
- Гельмінтози - лікування травами
- Родовик лікарський - кровохлёбка аптечная (фото)
- Зоб дифузний токсичний
- Лапчатка прямостоячая (калган)
- Горобина чорноплідна - арония черноплодная (фото)
- Врощений ніготь
- Дискінезія жовчовивідних шляхів
- Феноли
- Ангіна (гострий тонзиліт) - лікування травами
- Грибкові захворювання піхви
- Грибкове захворювання нігтів
- Глечики жовті. Латаття біле
- Діатез сечокислий
| Шоломниця звичайна - шлемник обыкновенный (фото) |
|
Шоломниця звичайна (Scutellaria galericulata); Багаторічна трав'яниста, з повзучим кореневищем рослина родини губоцвітих. Стебла чотиригранні, висхідні, 10—90 см заввишки, прості або розгалужені, вкриті в нижій частині розсіяними, у верхній — густішими вниз відігнутими короткими волосками. Листки супротивні, коротко-черешкові, яйцевидно- або видовженоланцетні, з неглибокосерцевидною основою і тупувато-загостреною верхівкою, по краю зарубчасто-пилчасті (набагато вище середини, але не до самої верхівки), опушені зверху розсіяними короткими, зісподу — густішими і довшими волосками, приквіткові листки подібні до стеблових, але дрібніші. Квітки двостатеві, неправильні, одиничні, пазушні, повернуті в один бік, у негустому, переривчастому, китицевидному, невиразно відокремленому від вегетативної частини стебла суцвітті. Чашечка трубчастодзвониковидна, зовні густо опушена, всередині гола, двогуба; верхня губа при основі з опукловвігнутим поперечним придатком у вигляді гребінця. Віночок двогубий, синьо-фіолетовий, з жовтуватою на черевному боці трубочкою і жовтою плямою з синіми плямочками на спідній губі, зовні волосистий; верхня губа коротша за спідню. Плід складається з чотирьох однонасінних горішковидних часток. Цвіте з червня до вересня. Поширення. Шоломниця звичайна росте на заплавних луках, по берегах річок, болотах, вільшняках по всій території України, крім Криму. Заготівля і зберігання. Для медичних потреб заготовляють траву шоломниці (Herba Scutellariae). Сировину збирають під час цвітіння рослини й використовують свіжою або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Готову сировину зберітають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна. Хімічний склад потребує дальшого вивчення. Відомо, що всі частини рослини містять глікозид скутеларин. Фармакологічні властивості і використання. Шоломниця звичайна виявляє гіпотензивну, седативну, сечогінну, в'яжучу й кровоспинну дію, сприяє розрідженню харкотиння. У народній медицині настій трави шоломниці дають усередину при гіпертонії, водянці, кровотечах (внутрішніх і зовнішніх) та при кашлі з виділенням густих мокрот. Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій (1 чайну ложку свіжої або сухої трави настояти 1 годину на 200 мл окропу, процідити) — по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день. Також рекомендуємо переглянути |