Шолудивник болотяний (Pedicularis palustris)
смиз болотяний, вовчки.
Родина ранникових — Scrophulariaceae.

З лікувальною метою використовують траву рослини.

Росте на вологих луках і по болотах на Україні, в Сибіру, по всій території зарубіжної Європи, в Монголії та в Північній Америці.

Болотяний шолудивник — багаторічна рослина. Корінь у нього товстий, стебло пряме, просте або гіллясте, червонаве, біля основи трохи волохате, заввишки 10—16 см. Листки чергові, пірчасто-розсічені; приквітки схожі на листки; суцвіття у вигляді негустої китиці. Плоди — яйцевидні, дуже зігнуті коробочки, які випинаються з чашечки. Квітки пурпурово-рожеві. Рослина отруйна.

Раніше в науковій медицині болотяний шолудивник вживали й усередину (незважаючи на те, що ця рослина отруйна) при сильних менструаціях як кровоспинний засіб, а в інших випадках — як сечогінний засіб.

Зовнішньо препарати з цієї рослини застосовують, щоб знищувати гнид і вошей.

У тібетській медицині цю рослину застосовують і тепер.

У нас цю рослину також визнають за кровоспинний і антипаразитний засіб.

У хімічному відношенні цю траву ще не вивчено, але її ефективну дію на організм не доводиться заперечувати.

Спосіб застосування. Відвар: 10,0—200,0 або 2 чайні ложечки подрібненої трави на 1 склянку окропу; всередину вживати не більше як по 0,2-0,5, тобто не більше як по 4—10 крапель 3 рази на день.

Цей відвар годиться й для зовнішнього застосування.