ШАВЛІЯ ЛІКАРСЬКА —

Salvia officinalis L.

Родина Ясноткові — Lamiaceae, або Губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічний напівкущ 20—70 см заввишки, весь густопухнастий. Стебел багато, вони чотиригранні, дерев'яніють при основі, а вище покриті сіро-зеленими листками, довгастими, довгочерешковими, з дрібносітчастою поверхнею і зубчастими краями. Квітки розміщені кільцями у верхівкових колосовидних суцвіттях. Віночок фіолетово-синій, двогубий. Вся рослина запашна. Цвіте в червні.

Де росте? Висаджують у квітниках, на городах, культивують у Криму як лікарську та ефіроолійну рослину. Походить з країн Середземномор'я.

Що й коли збирають? Листки, перед цвітінням рослин і у вересні.

Коли застосовують? Для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, для пожвавлення травлення, при хворобах печінки і жовчного міхура, для зниження підвищеного тиску крові, а також як сечогінний, вітрогінний засіб, що в'яже,—для полоскання горла, рота, при зубному болю (флюсах).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібнених листків шавлії, настоюють 10 хвилин і п'ють по 1—2 склянки на день. Полегшує відхаркування при затяжних бронхітах, зменшує нічне потіння і виділення молока у жінок, які годують груддю. Через те що шавлія лікарська має протигнильні властивості, її вживають при запальних процесах у ниркових мисках (пієлітах). При шлункових спазмах 1 столову ложку суміші листків м'яти холодної, кореня валеріани, листків шавлії і квіток ромашки в співвідношенні 10:3:3:4 настоюють на 1 склянці окропу 15 хвилин і п'ють по 1 склянці.

При проносі беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії і ягід чорниці (Fructus myrtilli) в співвідношенні 3 : 4, настоюють в 1 склянці гарячої води і п'ють по півсклянки кожні 2 години

Для зменшення нічного потіння у хворих на туберкульоз 1 столову ложку суміші листків шавлії, трави хвоща польового і кореня валеріани в співвідношенні 8:1:1 настоюють 30 хвилин на 1 склянці окропу і п'ють по півсклянки тричі на день. При надмірному потінні беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії, шкірки зеленого оплодня волоського горіха і трави хвоща польового в співвідношенні 1:1:2, настоюють 30 хвилин на 1 склянці окропу і п'ють, не поспішаючи, ковтками, по півсклянки двічі-тричі на день.

Для припинення лактації (виділення молока) беруть 1 столову ложку суміші листків шавлії, шишок хмелю і листків горіха волоського у співвідношенні 2:2:1 на 1 склянку окропу, настоюють 30 хвилин і п'ють по 7г — 1 склянці двічі на день.

При приступі бронхіальної астми беруть 1 сухий листок шавлії і півлистка дурмани (Datura stramonium L.), скручують цигарку і роблять кілька невеликих затяжок.

З суміші листків шавлії і квіток нагідок у співвідношенні 3:1 беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, настоюють півгодини і полощуть горло 5—10 хвилин при ангіні, запаленні горла; рот — при виразках, після виривання зубів і при розхитаних зубах (амфодонтозі), при флюсах. Полоскання виявляють в'яжучу дію, зменшують запалення, дезинфікують. (При пліснявці у дітей застосовують 3 частини напару з 1 частиною оцту).

Для припарок на болісні місця і флюси беруть 100 г листків шавлії, по 50 г квіток ромашки та листків м'яти, заливають окропом, насипають у торбинку, зігрівають у посудині на плиті.

Шавлійні ванни дають добрі наслідки при лікуванні хворих на підгострі і хронічні поліартрити (з різних причин), радикуліти, ішіас, парези й контрактури після поліомієліту.

Леткі олії шавлії містять терпени (пінен, цинеол, танацетин, в листках е сапоніни, дубильні речовини, смоли, амід нікотинової кислоти, речовини естрогенної дії).