Тростина звичайна (Phragmites australis, синонім — Р. communis);
тростина південна; родина Тонконогових (Роасеае), або Злакових (Gramineae);
тростник обыкновенный

У цьому нарисі йтиметься про рослину, яка не має лікарських властивостей, та, попри це, широко відома. Люди здавна використовують її для різних потреб.

Тростина звичайна, або південна, — кореневищний багаторічник, що досягає висоти 6 (зазвичай 3,5-4) м. Стебло рослини пряме, міцне, увінчане волотистим суцвіттям з багатоквіткових колосків. Листки розташовані по всьому стеблу, сірувато-зелені, шорсткі, лінійно-ланцетні, загострені. Суцвіття завдовжки до 40, а завширшки — до 5-12 см. Цвіте тростина залежно від місця зростання у кінці червня — липні. Розмножується переважно вегетативно, кореневищами. Рослина поширена в усьому світі, крім Арктики та Антарктики, росте на берегах озер, річок, болотах, мілководдях і заплавних луках; переносить засолення ґрунтів і трапляється на солончаках.

Передусім тростина цікава як харчова рослина, її молоді, не позеленілі пагони багаті на цукор. Їх вживають у їжу сирими, готують пюре, додають у салати, тушкують з м'ясом, варять з них супи. Найбільш цінне для харчового застосування довге м'ясисте кореневище тростини, яке містить крохмаль (понад 50%), вуглеводи (до 15%) і клітковину (до 32%). Максимальна кількість цих речовин у кореневищі міститься пізно восени і напровесні. Кореневища їдять сирими, печуть і смажать; на смак вони ніжні та солодкуваті.

У голодні роки і періоди тривалих неврожаїв кореневища тростини викопували, сушили, мололи на борошно, яке у великій кількості додавали до пшеничного чи житнього (до 90% за масою). Проте тривале вживання такого хліба (очевидно, внаслідок високого вмісту клітковини у тростиновому борошні) викликало небажані наслідки: здуття живота, відчуття важкості та біль. Способу відділення крохмалю від грубої клітковини досі не винайдено. Підсмажені та мелені кореневища використовують як сурогат кави.

Тростину застосовують у сільському господарстві як кормову рослину. У сирому вигляді стебла грубуваті, але після силосування худоба їх охоче поїдає.

У безлісних місцевостях тростину використовують як будівельний матеріал і паливо. У деяких країнах цю рослину, що містить до 45% чистої целюлози, застосовують як сировину для виробництва паперу.