Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata);
мишатник; термопсис ланцетовидный

Багаторічна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла прямі, 10—40 см заввишки, прості або розгалужені, трохи борозенчасті, вкриті білуватими волосками. Листки чергові, черешкові, трій­часті (крім нижніх), з двома ве­ликими яйцевидно-ланцетними або довгастими прилистками; листочки довгасті, широкооберненоланцетні або видовженоеліптичні, цілокраї, злегка загострені або тупі, зверху майже голі, зе­лені, зісподу — ясніші, густо вкриті притисненими волосками. Квітки двостатеві неправильні, в пазухах видовженояйцевидних верхівкових листків, зібрані кіль­цями, що утворюють негусту верхівкову китицю; віночок 5-пе-люстковий, метеликовий, жовтий. Плід — видовжено-лінійний біб. Цвіте у червні — липні. Плоди достигають у серпні — вересні.

Поширення. Термопсис ланцето­видний росте в степовій і лісо­степовій зонах Західного і Схід­ного Сибіру та Північного Казах­стану і в горах Тянь-Шаню у со­лонцюватих степах, по долинах річок і берегах озер та як бур'ян у посівах.

Заготівля і зберігання. Для ме­дичних потреб використовують траву (Herba Thermopsidis) і насін­ня (Semen Thermopsidis) термоп­сису. Траву заготовляють у період від бутонізації до утворення пер­ших дрібних плодів, зрізуючи стебла на висоті 3—5 см від по­верхні грунту. Зібрану сировину сушать на сонці, а при несприят­ливих погодних умовах — під ук­риттям. Штучне сушіння (в су­шарках) проводять при темпера­турі 50—60°. Насіння заготовля­ють у серпні — вересні, коли боби легко обламуються. Зібрані боби досушують на сонці, обмолочу­ють, а насіння одвіюють на віял­ці або на вітрі. Траву упакову­ють у тюки, а насіння зсипають у мішки. Зберігають окремо від іншої лікарської сировини. Строк придатності — 2 роки. Термопсис ланцетовидний — дуже отруйна рослина. Заготівлю, сушіння, упа­ковку та інші операції треба ви­конувати в марлевих пов'язках або респіраторах, а після роботи ста­ранно мити руки і вмивати облич­чя.

Хімічний склад. Трава термопсису містить алкалоїди (0,5—3,6%) термопсин, гомотермопсин, ме­тилцитизин, пахікарпін і анагірин, глікозид термопсиланцин, сапо­ніни, дубильні речовини, смоли, слиз, аскорбінову кислоту та сліди ефірної олії. В насінні тер­мопсису є 2—3% алкалоїдів, се­ред яких переважає цитизин.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Заслуга запроваджен­ня термопсису в широку медичну практику належить М. М. Варлакову, який відкрив його відхар­кувальні властивості. Особливо ефективним є застосування пре­паратів термопсису при хронічних трахеїтах, бронхітах і бронхо­пневмоніях та у випадку катараль­них явищ верхніх дихальних шля­хів і ротоглотки. Застосовують термопсис у вигляді порошку, настою, таблеток і сухого екс­тракту, виготовлених з його трави. У великих дозах препарати тер­мопсису викликають блювання. Трава термопсису входить до складу таблеток від кашлю (Таbulettae contra tussim), а сухий екстракт входить до складу сухої мікстури від кашлю для дорослих (Mixtura sicca contra tussim pro adultis). З насіння термопсису ви­робляють препарат цититон (див. статтю Золотий дощ звичайний).

Лікарські форми і застосування.

Порошок призначають дорослим по 0,01—0,05 г 2—3 рази на день, настій (0,6—1 г сировини на 180—200 мл окро­пу) — по 1 столовій ложці 3—4 рази на день.

Дітям віком до 2 років призна­чають по 1/2—1 чайній ложці настою з 0,12 г на 100 мл, дітям старшого віку — по 1 чайній — 1 десертній ложці на­стою з 0,2 г на 100 мл 3—5 раз на день.

Найвищі дози трави термопсису для дорослих: разова — 0,1 г, добова — 0,3 г.

Найвищі дози для дітей віком до 6 місяців і від 6 місяців до 1 року: разова — 0,005 г, добова —0,015 г; ві­ком 2 роки: разова — 0,01 г, добова 0,03 г; віком 3—4 роки: разова — 0,015 г, добова — 0,045 г; 5—6 років: разова — 0,02 г, добова — 0,06 г; 7—9 ро­ків: разова — 0,025 г, добова — 0,075 г; 10—14 років: разова — 0,03 г, добо­ва— 0,1 г. Екстракт термопсису сухий (Extractum Thermopsidi siccum) призна­чають дорослим по 1 таблетці 2—3 ра­зи на день. Форма випуску: порошок і таблетки по 0,05 г.