Таволга в'язолиста (Spiraea ulmaria, або Filipendula ulmaria),
гадючник в'язолистий, спірея в'язолиста, лабазник, медуниця болотяна, борошень, огірочник.
Родина розових — Rosaceae.

З лікувальною метою використовують траву й коріння.

Росте на вологих місцях: на луках, узліссях, у ярах, по берегах річок та між чагарниками — майже по всій території помірної смуги Радянського Союзу, в тому числі й на Україні, а ще на Кавказі та в Сибіру.

Таволга в'язолиста, або гадючник в'язолистий, багаторічна трав'яниста рослина з прямим заввишки до 1 м стеблом, з густим волотистим суцвіттям жовто-білих, іноді кремових запашних квіток. Листки пірчасті (понадрізувані, не округлені), зісподу зеленаво -білувато-повстисті.

Траву цієї рослини збирають під час цвітіння, в червні — липні, а коріння — рано навесні та восени.

У таволзі в'язолистій (головним чином у її корінні) є метилово- саліцило'ва ефірна олія, й завдяки цьому рослиною можна замінювати спеціальний медичний препарат метилсаліцилат, що його випускає фармакологічна промисловість (у вигляді олії, мазі та в рідкому вигляді) під назвами: салімент, капсин, бом-бенге та бальзам санітас. Цей препарат дуже широко застосовують у науковій медицині для розтирань при ураженні м'язів і суглобів ревматизмом.

Цю рослину застосовують лише в народній медицині — у вигляді відварів і мазей як потогінний і протиревматичний засіб усередину й зовнішньо і як сечогінний засіб при хворобах сечового міхура та при геморої.

В гомеопатії ліки з цієї рослини застосовують при ревматизмі й подагрі (всередину й зовнішньо).

В народі успішно застосовують відвар при сильних болях у шлунку від запалень, додаючи іноді кропяви й звіробою порівну.

Як зовнішній засіб ліки з в'язолистої таволги (відвар, іноді згущений) застосовують для промивання ран, що гнояться, спринцювання при білях, клізм при тривких проносах і як примочку від виразок і чиряків, причому в останньому випадку краще, якщо таволгу поєднувати порівну з раковими шийками.

У деяких випадках застосовують мазь із порошку кореня в'язолистої таволги. При укусі гадюки або скаженого собаки до ураженого місця прикладають свіжопорізаний (краще, якщо потовчений) корінь рослини. Корінь є активнішим за траву засобом.

Способи застосування. Легкий відвар (інфузія): 1 чайна ложечка на склянку окропу; випити за день.

Відвар для промивань: 20,0—1000,0, тобто повна (з горою) столова ложка на 5 склянок води; кип'ятити півгодини.

Мазь: 1) корінь у порошку: 1 частина його на 5 частин коров'ячого масла;

2) корінь у порошку: 5,0, або 1 чайна ложечка його, 9,0, або 2 чайні ложечки, вазеліну і 6,0, або 1 чайна ложечка, ланоліну; все старанно змішати.