Терен (Prunus spinosa).
Родина розових — Rosaceae.

З лікувальною метою використовують його цвіт, плоди, коріння, кору й листя.

Терен усім відома колюча кущова рослина, поширена всюди в Європі, в тому числі й у помірній смузі Європейської частини Радянського Союзу й зокрема на Україні та в Західному Сибіру й па Кавказі. Росте на схилах, по краях і узліссях сухих лісів, на межах, ярах, а іноді й на сухих крутих берегах річок.

Заввишки терен досягає 3 м, а іноді й більше, являє собою відстовбурчений гіллястий кущ. Молоді гілочки опушені; листки довгасто-еліптичні; плоди — кулясті, темно-сині, з сизим нальотом кістянки, що мають дуже терпкий зелений м'якуш.

Хімічні властивості терну ще не вивчено.

З народного досвіду відомо, що різні частини цієї рослини виявляють і різну дію на організм.

Плоди вживають як сильний в'яжучий засіб при проносах, але не як лікарський препарат, а у вигляді харчових продуктів (повидла, настойки на вині або горілці, відвару й киселю). Плоди можна вживати й свіжими.

Квітки терну, навпаки, мають легку проносну властивість, і тому є ніжним засобом, що регулює перистальтику кишок. Корисні квітки й при різних захворюваннях печінки. Помічено, що тернові квітки допомагають і при масових чиряках та при інших гноячкових захворюваннях шкіри.

В гомеопатії тернові квітки застосовують при невралгії.

Коріння, кора і навіть сама деревина (молода) виявляють потогінну й жарознижувальну дію, й відвар із цих частин терну (чай) вживають при підвищеній температурі. Цей відвар застосовують у народі й для спринцювань при білях як протизапальний засіб.

Листя терну, яке застосовують зразу, як тільки рослина відцвіте, є сечогінним і проносним (при хронічних запорах) засобом. З нього варять чай. Цей чай особливо рекомендують людям, які ведуть сидячий спосіб життя.

Пігментований верхній шар кори (барвний) рекомендують від бешихових запалень (у свіжому вигляді або у вигляді відвару) як примочку.

Способи застосування. Відвар коріння й кори: 5,0—200,0 або 1 чайна ложечка на склянку окропу; кип'ятити 15 хвилин; пити ковтками, не дозуючи.

Для зовнішнього застосування, для спринцювань відвар треба розводити наполовину.

Відвар квіток: 25,0—200,0; пити як чай.