Тирлич хрестовидний, або хрещатий (Gentianа cruciata)
лихоманник, розмай-зілля.
Родина тирличевих - Gentianaсеае.

З лікувальною метою використовують коріння рослини.

Трапляється зрідка в центральних областях Європейської частини Радянського Союзу, зокрема й на Україні. Росте на сухих схилах, між чагарниками, на полях, луках і пагорбах, у рідких молодих соснових лісах, любить відкриті місця.

Тирлич хрещатий — багаторічна рослина. За перші 1    роки утворює лише прикореневу розетку листків і тільки на 3—4-й рік свого зростання вона дає стебло заввишки 15-60 см з листками й квітками. Кореневище в хрещатого тирличу менше, як у жовтого, але воно міститься глибше в землі.

Листки лінійно-ланцетні, трохи довші за листки жовтого тирличу, вони багатожилкові, з помітнішим відгином їхніх кінців донизу. На стеблі листки розміщені попарно, як і в жовтого тирличу; в їхніх пазухах містяться сидячі, зібрані в пучки, квітки на дуже коротких квітконіжках. Віночки квіток ззовні сині, з чотирма яйцевидними, відігнутими частками.

Цвіте хрещатий тирлич з липня до середини серпня. Збирають кореневища цієї рослини з корінням восени. Рекомендується викопувати корені лише тих рослин, у яких стебла вже почали в'янути. Помите коріння треба негайно різати й швидко сушити в пічці при температурі 50-60°, щоб запобігти неминучому бродінню (оголені корені починають чорніти).

Хімічний склад хрещатого тирличу вивчено мало, та, судячи з того, що він гіркий на смак, можна припускати, що в ньому є той самий дуже гіркий глюкозид, що й у жовтому тирличі, тільки в меншій кількості .

Хрещатий тирлич, як і жовтий, вживають для поліпшення апетиту й функціональної діяльності травних органів. Крім того, корінь цієї рослини перешкоджає нагноєнням і допомагає при блідій немочі (у дівчат) і при подагрі.

Як рослина, в якій є гіркий глюкозид, хрещатий тирлич особливо корисний, коли немає апетиту, при диспепсії, ахілії шлунка, при запорах, підвищеній кислотності в шлунку та при печії (вживати настойку на вині або горілці). Відвар і настойку коріння цієї рослини вживають і при артритах ревматичного походження.

Зовнішньо хрещатий тирлич у вигляді порошку застосовують при гнійних ранах, а при потінні ніг застосовують гарячий відвар 1 частини коріння в поєднанні з З частинами дубової кори — по 1 столовій ложці на 1 склянку окропу. В цьому відварі, поки він ще не вихолоне, намочують полотно (краще, якщо саморобне) і щодня на ніч укутують ним ноги.

Способи застосування. Відвар: 5,0— 200,0, або 1 чайна ложечка дрібно порізаного кореня на 1 склянку окропу; настоювати на вогні 7—10 хвилин; вживати по 1 склянці 3 рази на день.

Настойка на горілці або вині: 2 чайні ложечки, або 1 столова ложка дрібно порізаного кореня на 1 склянку вина або горілки; настоювати 3 тижні; вживати по 1 чарці, або по 2 столові ложки, 3 рази на день перед їдою.

Порошок з кореня, подрібнений на борошно, вживати по 1-2 пучки 3 рази на день, запиваючи водою.