Вовче тіло болотне (Comarum palustre);
родина Розових (Rosaceae);
сабельник болотный

Вовче тіло болотне, як свідчить його назва, часто можна побачити на болотах й у вологих місцях по всій лісовій зоні Росії та України. Інколи рослина заходить у лісостепову і степову зони, тоді вона росте по берегах водойм.

Це трав'янистий багаторічник з довгим, повзучим, розгалуженим кореневищем. Стебло висхідне, опушене короткими волосками, 30-70 см заввишки. Листки чергові: нижні — непарноперисті, з 2-3 парами бокових листочків, верхні — трійчасті. Листочки довгасті, пилчасто-зубчасті, сидячі, зверху темно-зелені, зісподу — сивуваті. Квітки правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові, темно-червоні, зібрані на кінці стебла у щиткоподібне суцвіття. Цвітуть у травні-липні. Плід — збірна сім'янка.

Вовче тіло болотне застосовують тільки у народній медицині. Використовують усі

частини рослини. Кореневища викопують восени чи напровесні, очищують від грунту і залишків стебел, швидко промивають у холодній проточній воді й сушать на відкритому повітрі. Надземну частину збирають у період цвітіння, сушать на повітрі під укриттям. Зберігають отриману сировину в сухому місці.

Усі частини рослини містять дубильні речовини. У траві, крім того, містяться флавоноїди, органічні речовини, смоли, ефірна олія і барвник.

Препарати з кореневищ вовчого тіла болотного вгамовують біль, знімають жар, виявляють кровоспинну і в'яжучу дію. Рекомендують їх вживати при ревматизмі та кровотечах різного походження, для поліпшення травлення при шлунково-кишкових розладах. Відвар цілої рослини (кореневищ і трави) призначають при гострому зубному болю, кровоточивості ясен, ангінах, туберкульозі легень, маткових кровотечах та порушеннях обміну речовин. Теплі компреси з відвару і примочки з трави загоюють рани, виявляють протизапальну дію. Свіжу подрібнену траву прикладають до гнійних ран, пухлин та гемороїдальних вузлів для їх розсмоктування.

Рослина має не тільки лікарські властивості, вона ще й непоганий медонос. Нектар, що виділяється однією квіткою вовчого тіла, містить у середньому 6,35 мг цукру, загальна медова продуктивність 1 гектара заростей становить 200 кг.

Відвар кореневищ чи трави. 20 г подрібненої сировини на 200 мл окропу. Настоюють 1-2 год., проціджують. Усю дозу випивають протягом дня невеликими ковтками.

Компреси з трави. 2-3 столові ложки сухої сировини заливають невеликою кількістю окропу, загортають у марлю, трохи охолоджують і прикладають до хворих місць.