Вовчуг колючий (Ononis spinosa);
родина Бобових (Fabaceae);
стальник колючий

При збиранні цієї рослини потрібно бути обережним, інакше можна дуже поранитися. Вовчуг колючий - трав'янистий багаторічник заввишки 25-80 см, з прямим чи висхідним біля основи стеблом. Міжвузля опушені волосками переважно з одного боку, рідше довкола. Бокові пагони озброєні гострими, зазвичай парними, колючками. Листки чергові, нижні та середні — трійчасті, верхні — одиночні, прості. Листочки видовжено-овальні, залозисто-опушені. Квітки двостатеві, неправильні, розміщені у пазухах листків на верхівках гілочок. Інколи утворюють багатоквіткове колосоподібне верхівкове суцвіття. Віночок яскраво-рожевий. Цвіте рослина у червні-серпні. Плід — опушений овальний біб. Поширений вовчуг колючий, як правило, у західній частині середньої смуги Росії на піщаних схилах, по берегах річок і вздовж доріг. За межами Росії росте у Білорусії та Україні (західна частина Полісся).

Ця колюча рослина — надзвичайно цілюща. З лікарською метою збирають кореневища, листя і квітки. Кореневища заготовляють восени чи навесні до появи листя, листки і квітки — у період цвітіння. Цей вид вовчуга, на відміну від його родича вовчуга польового (О. arvensis), застосовують тільки у народній медицині.

Рослина містить дубильні речовини, глікозиди, органічні кислоти та їхні солі, ефірну і жирну олії, фітостерин, слизисті й смолисті речовини, цукор і крохмаль.

Препарати вовчуга виявляють потогінну, сечогінну, дезінфікуючу дію, здатні розчиняти камені та регулювати обмін речовин в організмі. Вживають їх у вигляді чаю чи відвару при запальних захворюваннях органів сечовиділення, порушеннях обміну сечової кислоти, для розчинення каменів і піску в нирках і сечовивідних шляхах, стимуляції діяльності залоз внутрішньої секреції. Чай з листків і відвари кореневищ корисні як «кровоочисний» засіб при фурункульозі та різних висипаннях на шкірі, а також як кровоспинний засіб при гемороїдальних та інших кровотечах.

Вовчуг колючий — не надто щедрий медонос. Медова продуктивність рослини становить усього 25 кг з 1 гектара заростей.

Чай з листя і квіток. 1 чайна ложка суміші листків і квіток на 200 мл окропу, настоюють протягом 3-5 хвилин, проціджують. Приймають по 1 склянці на день малими порціями.

Відвар кореневищ. 1 столова ложка подрібнених кореневищ на 500 мл окропу. Відварюють 10 хв., проціджують, віджимають. Приймають по 1/2 склянки 3 рази на день.