Виноград культурний (Vitis vinifera);
виноград культурный

Лазячий кущ родини виноградових з товстим стовбуром і довгими галузистими вусиками на гілках. Листки чергові, черешкові, округлі або п'ятикутні, глибоко 3–5 (7) –лопатеві, рідше цілісні. Квітки двостатеві, рідше – одностатеві, або функціонально маточкові, зібрані в китицевидні суцвіття. Плід – м'ясиста соковита ягода, різної форми і забарвлення (від жовто-зеленого до чорно-фіолетового). Ягоди зібрані в грона. Цвіте у травні – червні.

Поширення. Вирощують майже по всій території України, а найбільше у степових і лісостепових районах, на Закарпатті, та в Криму.

Сировина. Використовують стиглі ягоди і листя. Єдиної думки щодо строків заготівлі листя немає: за одними джерелами, його треба заготовляти у травні, за іншими – у жовтні, причому перевагу віддають листкам, які при відмиранні набувають червоного кольору.

В науковій медицині листя не використовується.

Хімічний склад. Ягоди містять глюкозу (до 20%), сахарозу (5,5%), органічні кислоти, дубильні речовини (3,4%), амінокислоти, флавоноїди, антоціани, ароматичні речовини, стерини (ергостерин, ситостерин, а-ситостерин), катехін, епікатехін, галокатехін, аскорбінову кислоту, вітаміни групи В, С, РР, провітамін А (каротин), сполуки калію, кальцію, заліза і фосфору та інші речовини. В листках є цукри, органічні кислоти, інозит, дубильні речовини, кверцетин, каротин, холін, бетаїн тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Плоди Винограду культурного використовують у науковій і народній медицині. Вони виявляють різносторонню дію на організм людини – загальнозміцнюючу, сечогінну, послабляючу і жовчогінну. При вживанні їх посилюється обмін речовин, підвищується апетит, поліпшується кровообіг і кровотворення, знижується кров'яний тиск, зменшується кислотність шлункового соку. Використання ягід ефективне при недокрів'ї, кахексії, виснаженні нервової системи, хронічних бронхітах, емфіземі легень, хворобах печінки, при спастичних і атонічних запорах, нефритах і нирковокам'яній хворобі та при геморої. Корисним вважається вживання свіжих плодів Винограду культурного у початковій стадії туберкульозу легень. Відвар сушених плодів п'ють для полегшення відхаркування, а настій листя – при гіпертонічній хворобі.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – свіжі ягоди натщесерце за півтори-дві години до їди тричі на день протягом 4–6 тижнів, починаючи з 1 кг і поступово збільшуючи кількість до 2–3 кг на добу;

відвар (100 г сушених ягід на 200 мл окропу, кип'ятять 10 хв.) по половині – третині склянки 3–4 рази на день;

порошок сухого листя по 1–2 г на прийом тричі на день при маткових кровотечах.

Зовнішньо – настій листя для полоскань (при ангінах) і примочок (при захворюваннях шкіри);

порошок листя нюхають при кровотечах з носа;

подрібнене свіже листя прикладають до гнійних ран і виразок. Вживання плодів Винограду культурного протипоказано при цукровому діабеті, ожирінні, виразковій хворобі, серцевій недостатності з набряками й гіпертонією, при уремічному стані, колітах, що супроводяться проносом, та при хронічних нагноювальних процесах у легенях. Перед лікуванням свіжими ягодами або консервованим соком лікують зуби, а в період лікування – обмежують вживання інших фруктів і овочів, жирного м'яса, молока, пива, спиртних напоїв і мінеральної води. Сумісне вживання їх посилює процеси бродіння і може спричинити розлад функції кишечника.